Протягом років незалежності України була розроблена і вдосконалена система вищої юридичної освіти, яка стала фундаментом для розвитку державного апарату і приватного сектору економіки. Як і будь-яка інша система, вона має свої позитивні і негативні аспекти. Останнім часом набуло актуальності питання про необхідність реформування юридичної освіти, що обговорюється на державному рівні, виходячи за межі академічних і наукових спільнот.
Думки з цього питання у своїй роботі висловив здобувач першого (бакалаврського) рівня освіти, студент групи 2-БЮ (4) Мельник Олександр під керівництвом к.ю.н., доцента, доцента кафедри соціально-економічних дисциплін Супрун-Ковальчук Тетяни Миколаївни на ІІ Всеукраїнському молодіжному конкурсі «Юридична освіта майбутнього», який проводять Рада молодих юристів України, Київська Мала академія наук учнівської молоді та Інститут політико-правових та релігійних досліджень.
Партнери ініціаторів конкурсу: Юридична газета, Юридичний вісник України, Видавництво «Юрінком Інтер», Law & Events, Неформатне юридичне видання «Lойер», Ліга студентів АПУ, Інформаційно-аналітичне видання femida.ua, Європейський університет.
На сьогодні робота Олександра пройшла до півфіналу та перебуває на рецензуванні членів експертного журі. Остаточні результати конкурсу будуть оголошені в кінці червня 2024 року.
Основні пропозиції автора роботи такі:
Перехід до єдиної 5-річної програми для майбутніх юристів, замість окремих бакалаврату і магістратури, що сприятиме поглибленню знань і практичних навичок студентів, а також зменшить ризик «випадання» з освітнього процесу після отримання першого ступеня.
Оновлення контенту освітньої програми передбачає більше уваги до формування практичних навичок, зокрема таких, як правовий аналіз, управління справами та альтернативне вирішення спорів.
Упровадження новаторських технологій, використання онлайн-курсів і платформ для дистанційного навчання із застосуванням штучного інтелекту для індивідуального навчання та оцінювання знань, а також створення віртуальних лабораторій для практичного тренування.
Зміцнення зв’язку з практикою, залучення юристів-практиків до викладання, проходження студентами стажування і практики на юридичних підприємствах, в установах та організаціях; створення спільних освітніх програм з юридичними фірмами.
Підвищення кваліфікації має включати забезпечення викладачам можливостей для стажування в кращих університетах світу, стимулювання розробки та впровадження інноваційних методів навчання, а оплата праці викладачів має бути на такому рівні, щоб вони мали змогу реалізувати цей підхід.
Підвищення престижу юридичної професії шляхом збільшення заробітної плати юристів і покращення умов праці юристів.
Розвиток наукових досліджень у галузі права включає:
- збільшення фінансування наукових проєктів у сфері юриспруденції;
- створення центрів для проведення правових досліджень;
- поширення і публікацію результатів наукових праць із правознавства.
8. Із метою інтеграції в міжнародний правовий простір:
- введення курсу міжнародного права до навчальних програм;
- стимулювання участі студентів у міжнародних програмах обміну;
- розширення співпраці із закордонними юридичними закладами освіти та організаціями.
9. Аспекти поглиблення сприйняття європейських стандартів українською освітою з правознавства:
- упровадження універсальних компетентностей якості юридичної освіти, які будуть визнаватись як вітчизняними, так і європейськими університетами і роботодавцями;
- участь України в міжнародних проєктах реформування системи юридичноï освіти.
Реформування юридичної освіти є складним і довготривалим процесом, що потребує політичної волі, значних ресурсів та співпраці всіх зацікавлених сторін. Упровадження інновацій у юридичну освіту може допомогти Україні підготувати нове покоління юристів, які відповідають викликам сучасного світу. Завдяки реформам та інноваціям українська юридична освіта може стати однією з найкращих у світі.
Тетяна СУПРУН-КОВАЛЬЧУК,
к.ю.н., доцент, доцент
кафедри соціально-економічних дисциплін
Comments