Міжнаро́дний жіно́чий день англ. International Women's Day, повна назва Міжнаро́дний де́нь боротьби́ за права́ жіно́к і міжнаро́дний мир (рішенням ООН від 1977 року) — міжнародна дата, яка щорічно відзначається 8 березня на згадку про культурні, політичні та соціально-економічні досягнення жінок. Темою цієї дати також є рух за права людини для права жінок, привертаючи увагу до таких питань, як гендерна рівність, сексизм, репродуктивні права та насильство щодо жінок.

​

Хто є справжнім автором свята?

Є кілька версій походження свята. За однією з них авторками Міжнародного жіночого дня є американські соціалістки. На 2-й конференції в Копенгагені вони зустрілися з Цеткін та Люксембург та почали обговорювати питання відзначення дня, в який привертали б увагу суспільства до проблем жінок в боротьбі за рівноправ’я. Проте, спочатку в деяких країнах Європи святкування жіночого дня припадало на 19 березня.

​

Міжнародний Жіночий День в історії

• 1857

У Нью-Йорку відбулася перша демонстрація працівниць фабрик, які вимагали гідної заробітної плати та зменшення робочого дня.

• 1908, лютий

На вулиці вийшло близько 20 000 жінок, які виявляли своє невдоволення щодо відсутності рівноправ’я між чоловіками та жінками.

• 1909, 28 лютого

Вперше відзначається Міжнародний день жінок. В колах американських соціалістів виникла ідея святкування жіночого дня у всьому світу. Свято припадало на останню неділю зими.

• 1910

На Міжнародній конференції соціалісток у Копенгагені видатна німецька діячка та теоретикиня жіночого й робітничого руху Клара Цеткін виступила з пропозицією про святкування 8 березня, як міжнародного жіночого дня.

• 1911

19 березня понад 1 мільйон жінок у Німеччині, Австрії, Швейцарії, Данії вийшли на мітинги та демонстрації, протестуючи проти дискримінації та вимагаючи рівних із чоловіками прав на працю, на участь у виборах, на освіту і здобуття фаху.

• 1914, 8 березня

Перенесено святкування Міжнародного дня жінок на 8 березня.

• 1917

8 березня (23 лютого – за старим стилем) жінки – робітниці вийшли на вулиці з лозунгами «Хліба і миру», щоб заявити всій рішучий протест проти нестерпних умов життя, війни та голоду.

• 1950-60-ті

Міжнародний жіночий день стає всенародним святом, трансформуючись у свято всіх жінок, незважаючи на їхній вік і статус зайнятості. У 1966 Міжнародний жіночий день стає святом і неробочим днем.

• 1975

Організація Об’єднаних Націй проголосила 8 березня – Днем боротьби за жіночі права.

• 1977

Генеральна Асамблея ООН схвалила резолюцію №32/142, згідно з якою кожній з країн-учасниць пропонувалося відзначити Міжнародний день прав жінок.

Права жінок – права людини

«Незалежні»: що змінилося у правах жінок за 30 років

Одним із найважливіших законодавчих інструментів захисту жінок є Закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків», який було ухвалено у 2005 році з восьмої спроби. У цьому законі згадано такі важливі поняття, як дискримінація, сексуальні домагання, насильство за ознакою статі, вказано покарання за них, а також ідеться про механізм забезпечення рівних прав та можливостей.

Через сім років, у 2012 році, в Україні з’явився Закон «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». У ньому йдеться про різновиди дискримінації, утиск та принципи недискримінації. Дія цього закону поширюється на різноманітні сфери зайнятості людини – робота, освіта, родина, державна служба тощо.

Справжнім досягненням українських правозахисників/ць є Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який набув чинності у 2017 році. Там детально розписано види насильства, основні засади запобігання та протидії домашньому насильству, а також висвітлюється підтримка держави – надання соціальної та юридичної допомоги, притулків, проведення профілактичної роботи тощо. Важливо, що дія цього закону поширюється не лише на подружжя, а й на всіх людей, які мешкають разом.

Ще одним кроком до рівності є Закон «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», який з’явився у 2018 році. Там було відредаговано статті щодо термінології зґвалтування, домашнього та сексуального насильства, а також переглянуто покарання за вчинення таких дій.

​

Місце жінки – всюди

У 2017 році сталося те, чого так довго прагнули правозахисники/ці: Міністерство охорони здоров’я скасувало 450 заборонених професій для жінок. Наказ №256 було прийнято у 1993 році. Він забороняв жінкам працювати на ливарних роботах, у сфері металургії, електротехнічному та хімічному виробництвах тощо. Серед заборонених професій були й добре оплачувані – машиніст метро, моторист на кораблі, водій автобуса далекого прямування.

​

https://www.youtube.com/watch?v=1qzIqHVbmiA

​

Гендерна рівність і Україна: законодавство

На законодавчому рівні гендерна дискримінація заборонена Конституцією України і Законом «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». Крім того, в 1980 році в Україні була ратифікована Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. У 2005 році Верховна Рада прийняла Закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». Навіть Угода про асоціацію між Україною та ЄС, містить статтю про гендерну рівність в економічному житті, яка декларує забезпечення рівних можливостей для чоловіків і жінок у сфері зайнятості, освіти та навчання, економічної та суспільної діяльності, а також в процесі прийняття рішень.

​

Юристи також зазначають, що в Україні є законодавча база, яка гарантує рівні права і можливості жінок та чоловіків.

​

Статті Конституції України забезпечують ці рівні права:

«Стаття 24. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Стаття 43. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Стаття 51. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі та сім’ї.»

​

Жінка і сім’я

Жінка і чоловік мають рівні права і обов’язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім’ї. Така «аксіома» закладена в 7 статті Сімейного кодексу України (далі – СК).

Ст. 49 визначає право дружини на материнство. Згідно з чинним українським законодавством, трирічну відпустку по догляду за дитиною може отримати не лише жінка, але й чоловік. При цьому на чоловіка поширюються ті ж самі права та пільги, що їх отримує в цьому випадку жінка, включно з безперервністю стажу і збереженням за ним робочого місця.

​

При цьому у статті 24 Конституції України йдеться: «…створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям». Ця стаття дає право жінкам на працю та материнство, проте не прописує ніде чоловіків. А це, як зазначають юристи, дискримінація татів.

І на жаль, за даними segodnya.ua, офіційно в декреті в Україні знаходяться близько 25 тисяч чоловіків, і це лише 2% від загального числа татів. Тоді, як у Європі цей показник вже давно сягнув позначки більше 20%.

Також важливим для жінок «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який вступив в силу в січні 2018 року та направлений на запобігання і протидію домашньому насильству. Адже статистика щодо цього також невтішна – кожна 3 жінка піддається домашьному насильству і лише 10 % жінок, які піддаються насильству, вирішуються говорити.

 

Жінка і робота

На сьогодні існує окрема стаття 43 Конституції України, а також окремий Закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», за якими жінки та чоловіки мають однакове право на працю, яку вони вільно обирають і вільно погоджуються на неї. Важливим у цьому ключі стала відміна закону про заборонені для жінок професії, а також прийняття закону про дозвіл вступати жінкам у військові ліцеї України

Проте якість зайнятості чоловіків і жінок на ринку праці є різною. Так, за даними, опублікованими на ресурсі 24.ua (вказуються дані Держстату за 2018 рік), участь жінок на ринку праці становить 46,9 % на противагу 63,0 % серед чоловіків. Рівень безробіття серед жінок на 24 % вищий, ніж серед чоловіків.

Найбільш актуальною залишається проблема забезпечення рівності чоловіків і жінок у трудових відносинах. За тими ж даними, зарплати жінок в Україні на 26% нижчі, ніж у чоловіків. На сьогодні, коли мова йде про валовий національний продукт (ВНП), в Україні дохід жінок складає менше ніж 6 082 доларів на рік, а чоловіків – 10513

Нормами ст.ст. 17-19 забезпечується дотримання прав та можливостей у працевлаштуванні, просуванні по роботі, підвищенні кваліфікації та перепідготовці.

На роботодавця покладено обов’язки:

• створювати умови праці, які дозволяли б жінкам і чоловікам здійснювати трудову діяльність на рівній основі;

• забезпечувати жінкам і чоловікам можливість суміщати трудову діяльність із сімейними обов'язками;

• здійснювати рівну оплату праці жінок і чоловіків при однаковій кваліфікації та однакових умовах праці;

• вживати заходів щодо створення безпечних для життя і здоров'я умов праці;

• вживати заходів щодо унеможливлення та захисту від випадків сексуальних домагань та інших проявів насильства за ознакою статі.

Забороняється в оголошеннях (рекламі) про вакансії пропонувати роботу лише за ознаками однієї статі, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі, висувати різні вимоги, даючи перевагу одній із статей, вимагати від осіб, які влаштовуються на роботу.

У разі колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин до генеральної угоди, галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів включаються положення, що забезпечують рівні права та можливості жінок і чоловіків.

Держава забезпечує жінкам і чоловікам рівні права та можливості у здійсненні підприємницької діяльності.

Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації рівною мірою враховують інтереси жінок і чоловіків під час здійснення заходів щодо їх соціального захисту.

А у топ-5 сфер з найбільшою представленістю жінок увійшли ті, які стереотипно вважаються жіночими. Не виключено, що такий стан речей є похідним і від того, як прийнято виховувати дітей, які навички в них розвивати та в яких професіях їм краще реалізовуватися.

Жінка і освіта

Розділом V Закону гарантується забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у здобутті освіти та професійній підготовці

Держава забезпечує рівні права та можливості жінок і чоловіків у здобутті освіти.

Навчальні заклади забезпечують:

• рівні умови для жінок і чоловіків під час вступу до навчальних закладів, оцінки знань, надання грантів, позик студентам;

• підготовку та видання підручників, навчальних посібників, вільних від стереотипних уявлень про роль жінки і чоловіка, та спрямованих на формування ненасильницьких моделей поведінки, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, поваги до людської гідності та статевої недоторканості.

 

Жінка і політика

Повертаючись до Конвенції, хотілося б згадати положення ст. 7, відповідно до якого Україна повинна вжити всіх відповідних заходів для ліквідації дискримінації щодо жінок у політичному та суспільному житті країни.

Жінкам надано право обирати і бути обраною, брати участь у формуванні та здійсненні політики уряду та займати державні пости, здійснювати всі державні функції на всіх рівнях держуправління. Доречно буде згадати і статтю 15 ЗУ «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», яка передбачає представництво жінок і чоловіків у відповідних виборчих списках, під час висунення кандидатів у народні депутати України від політичних партій і виборчих блоків.

У свою чергу, ст. 16 цього ж Закону, визначає, що призначення на державну службу і службу в органи місцевого самоврядування повинно здійснюватися з дотриманням представництва кандидатур кожної статі. Більш того, дискримінація за ознакою статі при прийнятті на названі посади і під час служби забороняється.

​

Влітку 2019 року народні депутати 230 голосами «за» ухвалили у другому читанні та в цілому Виборчий кодекс із обов’язковою гендерною квотою, що становить не менше 40% жінок у виборчих списках. А на даний момент у Раді 88 жінок, що являється рекордною кількістю в історії України.

https://www.youtube.com/watch?v=JSqSQCkDIoI&t=3s

 

Просто Жінка

Українське законодавство охороняє особистість Жінки як таку. Жінка, яка вважає, що стосовно неї мало місце дискримінація за ознакою статі чи вона стала об’єктом сексуальних домагань, має право звернутися зі скаргою до: Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рівних прав можливостей жінок і чоловіків; уповноважених осіб (координаторів) з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в органах виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також до правоохоронних органів і до суду.

Що стосується громадян, які дозволили собі такі дії, то вони залучаються до цивільно-правової, адміністративної та кримінальної відповідальності.

Засоби масової інформації відповідно до законодавства сприяють недопущенню:

• дискримінації за ознакою статі та насильства за ознакою статі;

• поширення матеріалів, що відтворюють чи зміцнюють дискримінаційні уявлення про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків, схвалюють або провокують дискримінацію за ознакою статі чи насильство за ознакою статі, включаючи сексуальне насильство.

Засоби масової інформації можуть ухвалювати кодекси професійної етики та інші корпоративні стандарти з метою запобігання насильству за ознакою статі, у тому числі всім формам насильства стосовно жінок, та виховання поваги до гідності кожної людини незалежно від статі.

Ст. 24 Закону, для осіб винних в порушенні вимог законодавства про забезпечення рівних можливостей жінок і чоловіків, встановлено цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законом.

 Жінки завжди, в усі часи, відігравали значну роль в історії нації та історії окремих країн. Жінка – символ краси і вірності, мудрості й терпіння, віри та надії. Чимало воєн сталося саме через жінок.

 «Берегиня», «господиня» – такі стереотипи про жінку закріпилися у свідомості українців, тому наука й інша громадська діяльність вважалися перевагою чоловіків. Однак в історії були знамениті жінки, які здійснили важливі винаходи та зруйнували стереотипи про жіночу логіку і про те, що рушієм прогресу може бути лише чоловік.

 Про жінку-українку у світі ходять легенди. Українки ставали королевами, впливали на політику великих держав, боролися за права своїх народів, надихали на творчість письменників, з’являлися на полотнах відомих художників і створювали всесвітньо відомі шедеври самі. Вони робили наукові відкриття, виступали на світових сценах, досягали значних успіхів у спорті, створювали школи й писали книжки. Сучасна українська література дає приклади боротьби жінок за рівність у правах, свободах.

Сьогодні жінки у військовому однострої пліч-о-пліч з чоловіками стають на захист своєї рідної країни. Красиві та чарівні, але при цьому рішучі та сміливі, вони кожен день на полі бою чи в тилу роблять свій вклад у спільну справу, наближаючи Перемогу!

Понад 25 тисяч жінок на сьогодні є військовослужбовцями Збройних Сил України. Але ця цифра значно більша, адже є медики, бійці добровольчих підрозділів. З 2014 року в кожної жінки, яка пішла на фронт, є своя причина.

 

https://www.youtube.com/watch?v=swn33kKERR0​