Наша культура –
броня і захист від російських танків
О. Забужко
Українське мистецтво є тим «неподільним ланцюгом» історичної правди, що пов’язує минуле, теперішнє і майбутнє, віддзеркалює ментальність народу, підкреслює його духовність і неповторність. Можливість відчути свою належність до рідної культури і прийняти себе як носія її правічних духовних скарбів майбутнім учителям музичного мистецтва забезпечила культурологічна практика, під час якої студенти здійснили мандрівку Вінниччиною і відвідали знакові культурно-мистецькі об’єкти Поділля.
Цьогорічна культурна подорож, участь у якій взяли Світлана МАРЧУК, завідувачка педагогічної практики КЗВО «Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського», і Валентина РАГОЗІНА, кандидатка педагогічних наук, старша наукова співробітниця, заступниця головного редактора Всеукраїнського науково-методичного журналу «Мистецтво та освіта» (м. Київ), була приємною від теплих зустрічей, нових відкриттів та незабутніх емоцій.
Мандрівка подарувала знайомство з цікавими людьми, які досліджують історію і культуру регіону, поширюють українські звичаї і традиції, транслюють духовні цінності, відстоюють ідентичність, самобутність і незалежність України.
Ярослав КНЯЗЄВ – наш гід по Немирову. Його розповідь викликала неймовірні враження від величі палацу княгині Марії Щербатової (ХІХ ст.) і справжню гордість за рідний край, де в далекому 1905 році була побудована одна з перших українських електростанцій.
Поїздка на Немирівське городище дозволила відчути могутній дух наших предків-скіфів і їхню тисячолітню силу, вільно вдихнути п’янкий аромат духмяних трав і торкнутися неба, піднявшись на вершину Великого Валу. На запросини пана Ярослава ми завітали до музею історії та етнографії Немирівщини, де ознайомилися з цікавою колекцією місцевих народних музичних інструментів, зразками декоративно-прикладного мистецтва.
Валентина КАШОЛАП – дивовижна людина, яку хочеться обійняти і назвати душею сіл Печера, Сокілець та всієї околиці. Ця жінка знає історію кожного камінчика; її розповідь про рідне село починається з часу турецького володіння краєм, сягає трагічних подій Другої світової війни і завершується фактами, що відбулися наприкінці ХХ століття (пожежа у 1992 році). Професійність, відданість і велика любов пані Валентини до рідної землі є прикладом нам усім, як важливо сьогодні знати історію і культуру рідного народу, аби повно і правдиво передати її багатий спадок нащадкам.
Галина ЛУЦЕНКО – яскрава особистість, «залюблена, закохана у творчість Миколи Леонтовича». Так, безсумнівно, скажуть усі, хто побуває на екскурсії пані Галини залами музею-квартири М. Леонтовича в Тульчині, де мешкав видатний композитор у 1908-1921 рр. Здається, що щирість, душевність, інтелігентність, українськість, притаманні славетному майстрові хорового письма, перейшли до цієї скромної жінки. Її розповідь пронизана фактологічністю, професійністю і великою любов’ю до української музики.
Роман ГРИМАЛЮК – педагог-майстер, відроджувач традицій народних ремесел, знавець бубнівської кераміки, засновник громадської організації Keram Art Misto, викладач Тульчинського фахового коледжу культури; а в минулому – студент і випускник Барського педагогічного училища. Надихає обізнаність молодого майстра в народних традиціях, вражає любов талановитого педагога до своєї справи. Розповідь пана Романа про експозиції виставки «Спадок народу» в залах палацу Потоцьких дозволила нам ознайомитися з декоративним розписом, керамікою, монументальними витинанками, скульптурою, малярством на склі, гобеленами, килимарством. Усе це виконано в кращих традиціях саме Тульчинського краю.
Палац Потоцьких у Тульчині – один із найвеличніших маєтків Європи початку ХVІІІ століття, який справедливо вважають перлиною Поділля. Щиро вдячні нашим екскурсоводам СТА «Файні мандри» студентам 1-Т курсу Ірині ДУДНИК і Діані НЕЧАЮК, а також їхній наставниці Ларисі УМАНСЬКІЙ та організаторці зустрічі викладачці ТФКК Аллі ЛУКАШУК за цікаво сплановану екскурсію «подільським Версалем», який збирав колись пишні бали і став резиденцією родини Потоцьких. Зичимо майбутнім фахівцям подальших успіхів і творчого професійного становлення!
Захист культурологічної практики – серйозний і відповідальний етап, із яким студенти 1-БМ групи спеціальності 014 «Середня освіта. Музичне мистецтво» впоралися гідно, адже мистецький досвід, культурологічні знання, здобуті під час поїздки, щире спілкування, позитивні емоції, підкріплені самостійною дослідницько-пошуковою роботою, – це той шлях пізнання і професійного становлення майбутніх фахівців, який сьогодні реалізує етнокультурну освітню політику держави, покликану виховати учителя-громадянина, учителя-патріота, спроможного завтра вибороти духовну безпеку нації.
Ірина ДІКУН, кандидат педагогічних наук,
методист практики
Comments