Говори зі мною українською мовою!

16 січня 2021 року набуває чинності стаття 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який закріплює за українською статус єдиної державної мови, що є обов’язковою для органів державної влади і всіх публічних сфер (від бізнесу – і до освіти) та діловодства на всій території держави. Ключова ідея Закону – громадяни України мають володіти українською мовою. Але при цьому новий закон про державну мову не є каральним – він заохочує громадян України знати українську, створювати україномовний контент і надавати послуги українською; а також передбачає безкоштовні мовні курси для всіх охочих та вільне використання інших мов у приватному спілкуванні.


Мова, писемність, освіта – це ті цеглинки, на яких формується національна ідентичність, суспільство, державні інституції. Знати, берегти і примножувати рідну мову – це моральний обов’язок кожної нормальної людини в суспільстві. І є абсолютно нормальний принцип у кожної держави: саме офіційно визнана державна мова має обслуговувати всі сфери суспільного життя. В Україні, безперечно, державною мовою може бути тільки українська, адже дико не розмовляти своєю національною мовою з будь-яких міркувань. Однак реалії сьогодення, на жаль, свідчать про інше: українське слово де-факто зовсім не домінує на всій території України. Тож мовне питання, без перебільшення, – це питання національної безпеки, а вона завжди на часі.

«Звичайно, якою мовою, де й з ким говорити – особиста справа кожного. Тільки в масштабах країни мовна нестійкість є загрозливою», – наголошує відома українська журналістка Анна Каленська. І в цьому контексті слушною є думка вітчизняної мовознавиці Лариси Масенко: «Основне завдання – за допомогою освіти… відійти від двомовності й, зрештою, через одне-два покоління нормалізувати ситуацію».

Виховання національномовної особистості – це одне з основних завдань закладу освіти. У нашому коледжі освітній простір завжди був і залишається україномовним: викладання – лише українською, методична і наукова робота – українською; спілкування, зрештою, також українською. Але ж рідну мову потрібно вивчати впродовж усього життя! Не можна не погодитися з думкою вітчизняної лінгвістки Марії Волощук, котра стверджує, що «немає у світі такої людини, яка знала б рідну мову бездоганно»: завжди залишається якийсь невідкритий мовний острів, добратися до якого просто не встигаєш, адже мова – живий організм, вона реагує на всі ті зміни, які відбуваються в житті суспільства, а отже, постійно доповнює свою граматику і збагачує словник – найменш консервативний розділ.

І, нарешті, найбільша проблема, яка постійно переслідує кожного з нас, – суржик. На жаль, ми не завжди зосереджуємо свою увагу на нормах, що визначають культуру мовлення і роблять його правильним, чітким, естетичним… Тож на часі розв’язання цієї великомасштабної проблеми. Кілька порад для наших учнів і студентів, які, безумовно, і є представниками того молодого покоління, за яким майбутнє нашої країни і мови зокрема:

  • звільніться від недолугих мовленнєвих стереотипів на кшталт «мене ж і так розуміють», котрі сковують наше мислення й орієнтують на мовленнєве безкультур’я (пам’ятаймо: суржик – обличчя невігластва!);

  • дослухайтеся мудрої поради Максима Рильського: «Як парость виноградної лози, плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур’ян. Чистіша від сльози Вона хай буде...»;

  • сформуйте в собі потребу звертатися до словників та довідників, зробіть їх своїми настільними книгами; повірте в дієвість настанови поета: «Збирайте, як розумний садівник, Достиглий овоч у Грінченка й Даля...»;

  • візьміть за правило читати щодня (не повідомлення в соцмережах, а хороші книги!) – і ваша пам’ять відбере до вашого словника стільки інформації, що в якусь мить ви здивуєтеся: «Звідки я це знаю?»;

  • спробуйте відчути смак інтелектуальної роботи на себе, але не примушуйте свій мозок щось запам’ятовувати, бо навіть найменший прояв насильства породжує спротив, і тоді наша пам’ять влаштовує справжній бунт;

  • вчіться сприймати інформацію з інтересом, створюйте зорові образи прочитаного, пробуджуйте в собі запал дослідника, який добре знає, що під лежачий камінь вода не тече;

  • засвоюйте значення іншомовних слів і знайте умови їх використання, але не підміняйте ними українські слова: наша мова багата на граматичні форми і відтінки значень, вона має розмаїтий словник і свої, національні засоби милозвучності – тож відчувайте себе в мовленні українцями.

І, нарешті, дослухайтеся мудрої думки відомого мовознавця О. Потебні, який казав, що без доброго знання української мови будь-які українські устремління виявляться збудованими на піску.


Інформаційний центр коледжу




Найцікавіше
Актуальні новини
Архів
Пошук за тегами
Ще немає тегів.
Ми в соцмережах
  • Facebook Basic Square
  • Twitter Basic Square
  • Google+ Basic Square