18 листопада в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва відбулося відкриття виставки «Патріотичний АРТплакат у стилістиці традиційних українських розписів», у межах якої проводився благодійний перформанс «Мистецтво як зброя» з розпису відстріляних по російських загарбниках артилерійських гільз до британської гаубиці М 777.
Мистецька акція зібрала майстрів декоративного розпису з усієї України. З-поміж них була і Тетяна Січко – старший викладач кафедри педагогіки, психології і фахових методик КЗВО «Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського», учасниця творчої групи проєкту «Відродження барської кераміки V2.0.». Ось про що ми дізналися в діалозі з Тетяною Йосипівною:
- Тетяно Йосипівно, як у Вас визріло бажання стати учасницею проєкту?
- Дізналася про цей проєкт із фейсбук-сторінки онлайн-об’єднання сучасної вишивки UA.Heritage. Це третій масштабний проєкт, який під час війни реалізує Національний музей українського народного декоративного мистецтва та онлайн-об’єднання сучасної вишивки UA.Heritage, гуртуючи майстрів, які допомагають фронту звичними для себе засобами – пензлем і фарбами. Було запропоновано виконати плакат в одному з видів українського розпису для благодійного аукціону, кошти із якого відправлять на потреби Збройних сил України.
Чи ж можна було не відгукнутися?!
Наш барський розпис, сонячний, життєствердний, знову повертається до вінка краси українського мистецтва. Я виконала дві роботи за його мотивами – «Птах на квітучій гілці… БАВОВНИ» і «Арешт «шинкаря». Не шинкуй чужим життям!» Обидві пройшли суворий відбір.
- Що запам’яталося з перформансу і виставки?
- Найперше – неймовірно гарні, цікаві роботи знаних майстрів декоративного розпису, які надихають творити. Учасниками виставки стали понад 40 митців – талановитих аматорів та професійних художників. Вони постаралися, аби представлені патріотичні образи були зрозумілими, енергетично наповненими і відбивали українську самобутність. Незабутні враження залишилися після спілкування з ініціаторками артпроєкту: директоркою музею Людмилою Строковою та Іриною Петренко, відомими художницями Тетяною Добровольською, Яною Власенко-Бернацькою, Світланою Філаткіною, Анною Чечіль, – які виявили непідробний інтерес до барського розпису. Отож, усім було надано посилання на сторінку нашого 3D музею барської кераміки, а бібліотека Музею українського народного декоративного мистецтва поповнилася збірником статей Всеукраїнського семінару з міжнародною участю «Барська кераміка» та альбомами зі зразками барської кераміки, які підготувала наша творча група.
По-друге, вразила енергетично наповнена, якась позитивно напружена, із любов’ю до життя атмосфера перегляду виставки і розпис гільз, тубусів. Це момент, коли мілітаріштукенції стають цікавими артоб'єктами з власною історією… Коли ти працюєш поруч зі знаними майстринями і в тебе перед очима розквітають петриківські ружі і соняшники, самчиківські рай-квіти, а з твоїх рук злітає осяйний барський птах!.. Коли наші військові, відвідувачі виставки, дякують за створену красу, а ти, ковтаючи сльози, хочеш серцем закрити цих дівчат і хлопців від смертельних громовиць війни і безмежно дякувати їм за свій спокій і впевненість у перемогу!
А ще було усвідомлення того, що авторська робота стане частинкою історії українського мистецтва: плакетка «Рідна Україна переможе!» у моєму виконанні поповнила експозицію Музею українського народного декоративного мистецтва!
- До чого Ви хочете зробити заклик?
- Українці завжди вирізнялися міццю духу, жагою до справедливої борні і перемоги. Навіть у трагедійно-буремному сьогоденні наш народ знаходить час і сили для гумору, мистецтва, краси. Ні, нас не здолати, і перемога буде нашою!
А ще я хочу наголосити: виставка «Патріотичний АРТплакат у стилістиці традиційних українських розписів» триватиме з 18 листопада по 11 грудня і закінчиться благодійним АУКЦІОНОМ! Буде представлено понад 15 лотів: АРТоб'єкти, картина та патріотичні постери. Мета – зібрати кошти на потреби конкретних підрозділів ЗСУ. Берімо участь!
Спілкувалась Ольга БОБИР–
редактор коледжевої газети «Ластівка».
Світлини з архіву Тетяни СІЧКО
та із фейсбук-сторінки
онлайн-об’єднання сучасної вишивки UA.Heritage
