top of page

ШЛЯХАМИ ВЕЛИКИХ ЕПОХ. БАРСЬКА КЕРАМІКА

Птах на яблуневій гілці – візитівка барських гончарів ХІХ -ХХ століть. Це птах мрії барчан, закоханих у рідну землю, сонце, вогонь і воду. При одвічному сонячному рухові гончарного кола під вправними руками династій Желіховських, Маніт, Круликовських, Павла Самоловича, Пилипа Лукашенка з’явився посуд і кахлі із зорями, квітками, баскими кіньми і хвацькими вершниками, чорнобровими красунями й веселими скрипалями; свічники й сільнички, зерновики та іграшки. Біле тло, зелені, охристі, золотаві кольори, блискуча полива створювали свято не лише на столі і в хаті, але й у душі кожного, хто брав ці вироби до рук.



Відродженню традицій барської кераміки було присвячене артревю «Шляхами великих епох. Барська кераміка». Його організором стала кафедра мистецьких дисциплін коледжу спільно з Вінницьким обласним центром народної творчості. Про значущість заходу, який мав на меті синтез різновекторних досліджень проблеми, свідчило те, що серед його співорганізаторів були: Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Львівська національна академія мистецтв, Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, Тульчинський фаховий коледж культури, Навчально-показова творча майстерня-студія народних художніх промислів «БарВінОК», ГО «Народний музей барської кераміки», ГО «КерамАртМісто».

   У вітальному слові Петра Несторовича Савчука, директора КЗВО «Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського», кандидата педагогічних наук, Тетяни Омелянівни Цвігун, директорки Вінницького обласного центру народної творчості, заслуженої працівниці культури України, та Галини Василівни Бучківської, доктора педагогічних наук, професора, декана гуманітарного факультету Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, заслуженої діячки мистецтв України, було акцентовано увагу на важливості збереження і примноження духовних традицій нашого краю, які в час війни стають місцем сили для всіх українців, що тримають військовий і духовний фронт.

   Модерувала наукову дискусію, онлайн-аудиторія якої налічувала понад двісті учасників, Антоніна Іванівна Сторожук – кандидат мистецтвознавства, доцент, вчений секретар КЗВО «Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського».

   Про надзвичайну важливість засвоєння здобутків народного мистецтва в контексті збереження національної ідентичності говорили у своїх доповідях Тетяна Петрівна Зузяк, доктор педагогічних наук, кандидат мистецтвознавства, професор, декан факультету мистецтв і художньо-освітніх технологій Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, членкиня Вінницької обласної організації Національної спілки художників України, та Ольга Анатоліївна Коляструк, доктор історичних наук, професор, завідувачка         кафедри культури, методики навчання історії та спеціальних історичних дисциплін Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Позицію доповідачів підтримали Тетяна Омелянівна Цвігун, директорка Вінницького ОЦНТ, і Марія Василівна Моторна, провідна методистка з нематеріальної культурної спадщини Вінницького ОЦНТ, аспірантка Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Співдоповідачі наголосили на важливості співпраці центрів народної творчості та освітніх закладів для формування в молоді цілісної картини здобутків і перспектив народного мистецтва.

   Анатолій Леонідович Щербань, доктор культурології, кандидат історичних наук, завідувач кафедри історії, музеєзнавства та пам’яткознавства Харківської державної академії культури, науковий консультант проєкту «Відродження традицій Барської кераміки» і Роман Володимирович Григор’єв, директор Громадської організації «Народний музей Барської кераміки», аспірант історичного факультету КПНУ ім. І. Огієнка, член НСТДУ та НСЖУ, у своїх доповідях розкрили роль барської кераміки як бренду Подільського регіону та перспективи її розвитку. Присутніх вразив такий факт: 1907 року з Бара до Бессарабії (нинішньої Молдови) було вивезено 96 тонн гончарних виробів! А ще ж був експорт до Німеччини, Австро-Угорщини, Туреччини. Тож відродження гончарного ремесла в нашому місті забезпечує йому можливість фінансового добробуту.

   Як змалечку закохати дітей у гончарювання і зробити його справою життя, розповіли Тетяна Йосипівна Січко, етнологиня, членкиня творчої групи «Відродження традицій барської кераміки. V. 2.0.», старший викладач КЗВО «Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського», Ольга Олександрівна Цибуля, мисткиня, майстер виробничого навчання Львівської національної академії мистецтв, Роман Валерійович Грималюк, голова циклової комісії викладачів декоративно-прикладного мистецтва Тульчинського фахового коледжу. У відеофрагментах занять, слайдах презентацій учасники артревю побачили методику роботи з дітьми дошкільного віку, школярами та студентами коледжів. Про успішність діяльності педагогів свідчили розгорнуті у фоє закладу виставки гончарних виробів за мотивами барської кераміки, ескізів ляльок-паній, артплакатів, авторами яких є студенти спеціальностей «Образотворче мистецтво» (додаткова спеціалізація «Кераміка», керівник Вадим Васильович Шпаковатий) і «Дошкільна освіта».

   На жаль, повітряна тривога не дала можливості провести практичний блок артревю. Але учасники онлайн-зустрічі домовилися про його проведення найближчим часом. Саме про незламність і життєздатність українців завдяки їхньому мистецтву і родовідній пам’яті сказав у підсумковому слові Володимир Васильович Титаренко – заслужений діяч мистецтв України, мистецтвознавець, провідний методист із питань збереження нематеріальної культурної спадщини Вінницького обласного центру народної творчості. Зокрема він відзначив, що КЗВО «Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського» став одним із провідних центрів відродження барської кераміки, адже більша частина учасників артревю – колишні випускники цього закладу освіти. Ми маємо передати вогник любові до своєї минувшини і впевненість у щасливому майбутті всім, хто нас оточує, хто пишається своїм народом. І можемо зробити це через малюнок-знак, через слово, через пісню.

   «Кераміка – це мова людської душі, що тисячоліттями збагачувалася мовою живої глини. Одвічний діалог людини і землі вершився через священнодійство гончарів – царів неосяжних вершин животворного вогню», –так поетично відгукувався про одне з одвічних ремесел барчан Микола Павлович Йолтуховський – учитель, знаний етнограф, скарбничий духовних коштовностей Барського краю.

   Птах мрії з гордо піднятою головою, розпростореними в пошумі польоту крилами повертається до правнуків тих, хто породив його!

Ганна ГУД, кандидат психологічних наук,

завідувач кафедри мистецьких дисциплін,

заступник голови оргкомітету, 

 

Тетяна СІЧКО, старший викладач

кафедри педагогіки, психології та фахових методик,

член НСЖУ

Фото: Роман Ганжа, викладач циклової комісії

фізико-математичних дисциплін






 

121 перегляд

Comments