ІСТОРІЯ, ЯКОЇ МОЖНА ТОРКНУТИСЯ СЬОГОДНІ

Маршрут культурологічної практики привів нас до серця Закарпаття, міста Ужгорода, де ми мали можливість не лише побачити культурне надбання, а й відчути дух Срібної землі, глибину її історичних храмів, затишних вуличок, що дихають віковими традиціями та автентичністю. Це місто з перших хвилин перебування в ньому зачаровує своєю атмосферою, у якій гармонійно переплітається багатовікова історія з європейським стилем і гостинністю закарпатців

Трепетні емоції і незабутні враження залишилися після відвідування Ужгородського греко-католицького катедрального собору, що є однією з архітектурних перлин міста. Побудований ще в XXVII столітті, храм, інтер’єр якого зберігає духовність і особливу витонченість, вражає пишними формами, характерними для стилю бароко.

Родзинкою центру Ужгорода є бронзовий пам'ятник ліхтарникові дяді Колі, який увечері запалює ліхтар. Робота ліхтарника в Ужгороді була надзвичайно важливою до появи звичного для всіх нас електричного освітлення. Ліхтарники забезпечували нічне освітлення міста, що сприяло безпеці його мешканців і гостинній атмосфері вечірнього Ужгорода.

Однією з визначних пам’яток міста, яка сприймається водночас як його візитівка і традиційно зображується на листівках та обкладинках книг, є набережна Незалежності. Прогулюючись уздовж річки Уж, ми мали змогу насолодитися краєвидами, побачити старовинні ліхтарі, платани, що надають містові особливого шарму, і відчути справжній ритм ужгородського життя.

Зануритися в атмосферу закарпатських селищ, ознайомитися з традиційною архітектурою регіону, побутом і культурою різних етнічних груп та відчути справжній дух долинян, лемків, бойків і гуцулів ми змогли в Закарпатському музеї народної архітектури та побуту, розташованому на південному схилі Замкової гори, поряд із середньовічним замком.

Ми гостювали в сімох садибах і шістьох житлових будівлях; відвідали церкву, збагнули велич дзвіниці, заглянули до школи, побували в кузні, на млинові… Усі експозиції музею – це нетлінні скарби матеріальної і духовної культури народу, шедеври народного зодчества – творіння умільців-теслярів, бондарів, мосяжників, гончарів, ткаль, вишивальниць – справжніх художників, які володіли вродженим хистом і фантазією.

Поїздка була надзвичайно пізнавальною і натхненною. Вона не лише дала можливість краще зрозуміти культурне багатство Закарпаття, а й подарувала незабутні враження від знайомства з Ужгородом – містом, що зберігає дух минулого, гармонійно поєднуючи його з сучасністю.

Ірина ДІКУН, к.п.н.,

методист культурологічної практики