Починаючи з 1994 року, 24 травня, коли світ вшановує пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, у нашій країні відзначають День слов’янської писемності та культури. У 2004 році це свято було підтверджено Указом Президента України від 17 вересня.
Як відомо з першоджерел, початок слов’янській писемності дали два великі слов’янські просвітники – брати Кирило і Мефодій. Вони вважали, що писемність є найважливішою складовою культури будь-якого народу. Кирило розробив і уклав першу впорядковану слов’янську абетку, започаткувавши таким чином розвиток слов’янської писемності. За ім’ям творця абетки вона стала називатися «кирилицею». Коли Костянтина запитали, скільки часу пішло на створення слов’янської абетки, то він відповів, що «три місяці і все життя, бо просвіщати народ без письмен його мови – що намагатися писати на воді!».
В основу слов’янської абетки було покладено грецьку. Для передачі звуків, які були в ужитку слов’ян, її довелося значно змінити. Працюючи над створенням абетки, Кирило одночасно почав перекладати з грецької мови на слов’янську Апостол і Євангеліє – богослужбові книги.
Це сприяло виникненню і розвитку слов’янської літературної мови і книгописання.
Цьогоріч дистанційна форма спілкування викладачів нашого закладу зі здобувачами освіти розширила можливості використання Інтернет-ресурсу для якісного проведення виховної роботи. Тож ознайомити учнів Обласного наукового ліцею-інтернату і студентів коледжу з історією слов’янської писемності та внеском у її створення й розвиток великих просвітителів Кирила і Мефодія можна через матеріали, які пропонує мережа Інтернет, а саме:
фільм «Кирило та Мефодій — «Учителі словенські» | Дорогами християнства» [02/14] https://www.youtube.com/watch?v=0h-RCMJIexA;
стаття «Мова нашого Первослова» http://incognita.day.kyiv.ua/mova-nashogo-pervoslova.html;
віртуальна екскурсія Музеєм історії Острозької академії http://incognita.day.kyiv.ua/muzej-ostrozkoyi-akademiyi.html;
Музей книги та друкарства м. Острога https://ostrohcastle.com.ua/muzej-knygy-ta-drukarstva/.
Сподіваємося, кожен із нас, українців, усвідомлює, що лише любов до власної історії, примноження культурної спадщини свого народу є основами морального та духовного розвитку суспільства.
Тож закликаємо всіх небайдужих утверджувати імідж високоосвіченої української нації та плекати наш неоціненний скарб – рідну мову!
Лариса Слободянюк, голова циклової комісії
викладачів української і зарубіжної філології
