СТУДЕНТСЬКА РАДА КОЛЕДЖУ ОРГАНІЗУВАЛА ВЕЧІР ПЕРЕГЛЯДУ УКРАЇНСЬКОГО ФІЛЬМУ
14 вересня актова зала Барського гуманітарно-педагогічного коледжу імені Михайла Грушевського перетворилася на справжній кінозал. З нагоди Дня українського кіно студентська рада організувала спільний перегляду українського фільму «Мавка. Справжній міф».
День українського кіно – це не лише нагода згадати про вітчизняні фільми, режисерів, акторів, аніматорів та інших митців, а й можливість іще раз відчути, наскільки потужним є українське мистецтво, яке здатне відображати хід історії, переосмислювати культурну спадщину та знаходити відгук у глядачів різного віку.
Студентська ініціатива зібрала коледжан, щоб провести вечір разом, у невимушеній атмосфері, за переглядом української кінострічки. Актова зала наповнилася студентами, для яких цей захід став нагодою не лише відпочити після насиченого навчального дня, а й долучитися до підтримки українського кінематографа.
«Мавка. Справжній міф» – це український фентезійний фільм, у якому напрочуд вдало поєдналися мотиви української міфології, краса природи, тема любові, боротьби за своє та важливість збереження того, що є частиною нашої культурної пам’яті. Через сучасну екранізацію глядачі знову зустрічаються з образами, мотивами й символами, що мають глибоке коріння в українській культурі.
Для студентської ради такі заходи – гарна можливість створювати простір, у якому студентство може спілкуватися, відпочивати, відкривати для себе нове і разом проживати спільні емоції. Адже студентське життя складається не тільки з лекцій, практичних занять, заліків та іспитів. Воно також про дружбу, творчість, ініціативність, спільні вечори й моменти, які згодом стають теплими спогадами.
Особливо цінно, що приводом для зустрічі стало саме українське кіно. Підтримувати своє – це не лише дивитися українські фільми. Це означає цікавитися власною культурою, помічати працю українських митців, говорити про їхні творчі здобутки й давати українському мистецтву змогу звучати ще голосніше.
Кіновечір, організований студентською радою, іще раз нагадав, що українське кіно живе, розвивається і має свого глядача.
Нехай таких зустрічей буде більше – з українським кіно, українською музикою, українським мистецтвом і, найголовніше, одне з одним, бо культура – це те, що нас об’єднує, допомагає пам’ятати, ким ми є, і разом творити те, ким будемо.
Центр зв’язків із громадськістю
Коментарі