НА БАЗІ КОЛЕДЖУ ВІДБУЛАСЯ V МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ
18 вересня 2026 року КЗВО «Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського» став осередком масштабної наукової події – V Міжнародної науково-практичної конференції «Барська земля Поділля: європейська спадщина та перспективи сталого розвитку».
Робота наукового форуму була присвячена двом визначним датам – 160-й річниці від дня народження видатного українського історика, державного діяча, організатора української науки та культури Михайла Сергійовича Грушевського і 625-річчю першої письмової згадки про місто Рів (Бар).
Ця подія стала продовженням традиції наукового осмислення історії Барщини, її культурної спадщини, ролі регіону в історичних процесах України та Європи. Водночас конференція продемонструвала, що локальна історія – це не лише розповідь про окреме місто чи край. Це важлива складова загальноукраїнської історичної пам’яті, джерело формування громадянської ідентичності й основа для розуміння сучасного розвитку громади.
Особливого значення конференції надало її міжнародне представництво. У роботі взяли участь науковці, викладачі, музейні працівники, краєзнавці, архівісти, аспіранти, журналісти, студенти з провідних закладів освіти, наукових установ, музеїв і заповідників України, а також Республіки Молдова та Литви.
Загалом до роботи конференції долучилися 60 учасників. Серед них – академіки, доктори і кандидати наук, професори й доценти, журналісти, аспіранти, бакалаври, краєзнавці, працівники музеїв, заповідників та архівів. Така представницька географія й фахове різноманіття учасників засвідчили широкий науковий інтерес до історії Барської землі та Поділля в цілому.
Робота конференції розпочалася із зустрічі та реєстрації учасників, перегляду виставки історико-краєзнавчої літератури Барського краю та спільного фото. Виставкова частина стала своєрідним вступом до наукового діалогу, адже книги, документи, дослідження та артефакти дають можливість побачити історію не абстрактно, а через конкретні джерела і людські долі.
Важливим моментом стало вшанування пам’яті загиблих Героїв російсько-української війни 2022–2026 років – випускників коледжу та наших земляків. Учасники конференції хвилиною мовчання віддали шану тим, хто віддав своє життя за Україну.
Пам’ять про минуле в цей день була нерозривно поєднана з відповідальністю за сьогодення. Історія не існує окремо від сучасності, адже, досліджуючи долі попередніх поколінь, ми краще усвідомлюємо ціну свободи, державності та права українського народу на власне майбутнє.
У межах меморіальної частини заходу делегації учасників конференції здійснили покладання кошиків з квітами до пам’ятника Михайлові Грушевському, стели пам’яті «Ангели небесного легіону».
Так наукова конференція від самого її початку постала не лише як майданчик для академічного обговорення, а й як простір живої історичної пам’яті.
Урочисте відкриття конференції провів кандидат педагогічних наук Петро Нестерович САВЧУК – співголова оргкомітету, віцепрезидент Академії міжнародного співробітництва з креативної педагогіки «Полісся», член Національної спілки журналістів України, директор КЗВО «Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського».
До учасників конференції звернулися представники органів місцевого самоврядування, наукових установ та закладів вищої освіти. Серед них –доктор історичних наук, професор, декан факультету історії та міжнародних відносин Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Олег Анатолійович МЕЛЬНИЧУК; доктор історичних наук, професор, керівник Центру дослідження Поділля Інституту історії України НАН України при Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка Анатолій Григорович ФІЛІНЮК; кандидат історичних наук, науковий співробітник Бутученського історико-культурного заповідника Республіки Молдова Дмитро Миронович ЯНОВ; доктор історичних наук, професор, академік Української академії історичних наук, голова правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, заслужений працівник культури України, Почесний краєзнавець України Сергій Дмитрович ГАЛЬЧАК.
Особливо важливим стало усвідомлення того, що історія Барщини сьогодні досліджується не ізольовано, а в широкому науковому та міжнародному контексті.
Важливою подією пленарної частини стала презентація історико-краєзнавчого нарису «Історія Барського краю з найдавніших часів до кінця XVII ст.», підготовленого кандидатом історичних наук, доцентом, членом НСКУ, членом-кореспондентом АМСКП «Полісся» Олексієм Андрійовичем БАКАЛЬЦЕМ.
Це видання є важливим внеском у систематизацію знань про минуле Барської землі, адже історія краю складається з багатьох пластів: від найдавніших археологічних свідчень – до політичних, соціальних, культурних і економічних процесів наступних століть.
Повернення до таких джерел є особливо важливим сьогодні, коли українське суспільство активно переосмислює власну історію, відновлює регіональну пам’ять та протистоїть спробам нав’язування чужих історичних наративів.
Пленарне засідання об’єднало доповіді дослідників, які працюють у різних галузях гуманітарного знання.
Однією з центральних тем була постать Михайла Грушевського, 160-річчя від дня народження якого цьогоріч відзначається в Україні.
Федір Михайлович МЕДВІДЬ, доктор наук у галузі політології, кандидат філософських наук, професор, представив доповідь «Політико-правова доктрина Михайла Грушевського: сучасне прочитання». Звернення до політико-правових поглядів ученого дозволило актуалізувати його наукову спадщину в контексті сучасного розуміння української державності, права та політичної думки.
Історико-демографічний вимір Барщини представив Володимир Миколайович СКЛЯР, доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т.Рильського НАН України. Його дослідження «Чисельність та етнічний склад населення Барського району: за статистичними матеріалами перепису населення 1926 року» звернуло увагу на багатонаціональний та багатокультурний характер регіону.
Тема збереження культурної спадщини була представлена доповіддю «Інституційні та соціокультурні виміри проєкту “Відродження традицій Барської кераміки”», яку підготували доктором культурології, кандидат історичних наук, професор Анатолій Леонідович Щербань та директор Народного музею Барської кераміки Роман Володимирович ГРИГОР’ЄВ.
Барська кераміка – один із тих феноменів, через які локальна культурна спадщина набуває загальноукраїнського та європейського звучання. Її відродження – це не лише музейна справа. Це робота з традицією, пам’яттю, мистецтвом, освітою та культурною ідентичністю громади.
Історичній долі самого Михайла Грушевського була присвячена доповідь доктора історичних наук, професора Івана Мироновича РОМАНЮКА– «“Воля моя не витримує еміграційного життя і хорує...” Михайло Грушевський: життя в еміграції (1919–1924 роки)». Дослідник звернувся до складного періоду життя видатного історика, коли особисті переживання, наукова діяльність і доля України тісно перепліталися.
Окремий напрям досліджень представив Микола Олександрович КУЧЕРЕНКО, старший науковий співробітник Історико-меморіального музею Михайла Грушевського в Києві. Його доповідь «“Кам’янець на Поділлю” в житті та творчості Анатолія Петрицького» продемонструвала взаємозв’язок історичного середовища, мистецтва та культурної пам’яті.
Не менш цікавою стала тема, присвячена одній із драматичних сторінок української історії. Володимир Володимирович ГАЗІН, доктор історичних наук, доцент Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, представив дослідження «“Бар всьому виною”: до питання про загибель гетьмана Івана Виговського».
Архітектурно-просторовий вимір історії регіону розкрили Олександр Анатолійович КРИЖАНІВСЬКИЙ та Ігор Михайлович ЗАХАРОВ, дослідивши чотирирівневу модель просторової організації Барського староства у XVI столітті.
Важливе місце посіла доповідь доктора історичних наук, професора Анатолія Григоровича ФІЛІНЮКА– «Культура Бара у цивілізаційному поступі Поділля та України». У ній історія міста розглянута як частина ширших процесів розвитку Поділля та України.
Про постать Михайла Грушевського доби Української революції 1917–1921 років, його внесок у становлення та розвиток вітчизняної журналістики говорив доктор історичних наук, професор Сергій Дмитрович ГАЛЬЧАК.
Природничо-географічний аспект краєзнавства представив доктор географічних наук, професор Анатолій Васильович ГУДЗЕВИЧ, дослідивши геолого-геоморфологічні та гіпсометричні особливості території Барської громади як основу для розвитку краєзнавчо-екскурсійної діяльності.
Проблематику радянської політики щодо студентства розглянув доктор історичних наук, професор Олександр КОМАРНІЦЬКИЙ у доповіді «“Соціально чужі” у радянському виші: чистки студентства УСРР за матеріалами журналу “Студент революції”».
Таким чином, пленарна частина конференції продемонструвала надзвичайне тематичне розмаїття: від політичної історії та етнології – до мистецтва, архітектури, географії, журналістики, музейної справи та історії освіти.
Після пленарного засідання робота конференції продовжилась у секційному форматі.
Одним із важливих напрямів стали питання розвитку освіти та педагогічної думки.
Олена Дмитрівна САМБОРСЬКА, доктор філософії, заступник директора з навчальної роботи КЗВО «Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського», представила дослідження «Трикомпонентна модель STEM-підготовки майбутніх учителів початкових класів». Така тематика особливо актуальна для педагогічного коледжу, адже сучасна освіта потребує поєднання фундаментальних знань, цифрових технологій, практичних умінь та здатності майбутнього педагога працювати в міждисциплінарному середовищі.
Історію педагогічної освіти досліджувала Людмила КОМАРНІЦЬКА – кандидат філологічних наук, доцент. Науковиця представила статистичний аналіз роботи Вінницького педагогічного інституту в системі повоєнної відбудови педагогічної освіти УРСР у 1944/1945 навчальному році.
Питання сприйняття постаті Михайла Грушевського в сучасній освіті порушив доктор історичних наук доцент Юрій СТЕПАНЧУК, дослідивши образ Михайла Грушевського в сучасних шкільних підручниках з історії.
Цікаві локально-історичні дослідження представили учасники, які звернулися до різних сторінок минулого Барщини.
Зокрема Андрій ЗАДОРОЖНЮК розкрив мотиви польських повстань XIX століття у пам’ятках фалеристики з Поділля.
Тимофій ГЕРАСИМОВ та Сергій ПАВИЧ представили матеріал про Бар у роки Першої світової війни та окремі аспекти повсякденного життя міста.
Анатолій ЛИСИЙ та Юрій МАЛІНОВСЬКИЙ звернулися до історичної спадщини Валентина Отамановського і його досліджень Бара другої половини XVII–XVIII століть.
Важливим прикладом сучасного культурного краєзнавства стала доповідь Романа ГРИГОР’ЄВА та Ірини ДЄДОВОЇ про соціокультурний феномен Барського міського художнього аматорського театру, присвячена 10-й річниці від дня його заснування.
Своє місце в програмі знайшли дослідження, присвячені Ігнацію Мархоцькому, матеріалам «Подільських єпархіальних відомостей», історії Свято-Успенського храму, етнічним меншинам Барського району за матеріалами перепису населення 1926 року, а також історико-культурним цінностям Бара.
Особливу увагу привернули дослідження, пов’язані з історичною пам’яттю та сучасною Україною.
Студент Євгеній СКОБЛЕЙ представив дослідження про Миколу Сціборського і концепцію українського націоналізму.
Студентка Олександра ВАСИЛЯУСКЕ з Вільнюського університету імені Вітовта Великого представила досвід українсько-литовського співробітництва в умовах російсько-української війни.
Студентка коледжу Олена ЛОБОДА дослідила тему могилівчан – Героїв російсько-української війни.
Дарина ЮРЧУК представила роботу, присвячену увіковіченню пам’яті видатного історика та державного діяча України Михайла Грушевського.
Окремий пласт джерелознавчих досліджень представили Руслан ЙОЛТУХОВСЬКИЙ та Інна ШВЕЦЬ, які звернулися до «Церковной летописи заштатного города Бара, Могилевского уезда Подольской епархии» з фондів Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.
Цінним доповненням до грушевськознавчої тематики стала доповідь доктора історичних наук, професора Ольги КОЛЯСТРУК про повсякдення Михайла Грушевського в радянській Україні за особовими документами.
Особливо приємно, що конференція стала майданчиком не лише для знаних науковців і досвідчених дослідників, а й для молоді.
Участь студентів у науково-практичній конференції є важливою складовою формування дослідницької культури. Робота з джерелами, постановка наукової проблеми, аналіз фактів, підготовка доповіді та її публічне представлення – це досвід, який формує майбутнього фахівця значно ширше, ніж аудиторне навчання.
Саме тому особливого значення набули виступи студентів Барського гуманітарно-педагогічного коледжу та Вільнюського університету імені Вітовта Великого. Їхні дослідження засвідчили, що історія для молодого покоління – не лише сторінки підручника. Це можливість поставити власні запитання до минулого, відшукати в ньому історії конкретних людей, громад і родин, а також краще зрозуміти виклики сучасності.
Важливою особливістю цьогорічної конференції стала участь у її роботі представників наукових та культурних установ Литви і Республіки Молдова.
До числа співорганізаторів та партнерів конференції увійшли Бутученський історико-культурний заповідник Республіки Молдова та Вільнюський університет імені Вітовта Великого.
Міжнародна участь розширює можливості для академічного діалогу, взаємного обміну дослідницьким досвідом та пошуку спільних історико-культурних тем.
Для Барщини це особливо важливо, адже історія Поділля формувалася у взаємодії різних культур, народів, державних і політичних традицій. Її повноцінне дослідження потребує відкритого діалогу та залучення різних джерел і наукових перспектив.
Проведення V Міжнародної науково-практичної конференції у стінах Барського гуманітарно-педагогічного коледжу є закономірним продовженням його ролі як освітнього, культурного та науково-краєзнавчого осередку громади.
До організації конференції долучилися представники численних установ: Інституту історії НАН України, Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, музеїв Михайла Грушевського у Києві, Львові та Сестринівці, університетів, музеїв, бібліотек, органів місцевого самоврядування та громадських культурних інституцій.
Серед партнерів конференції – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Житомирський державний педагогічний університет, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Сумський державний університет, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Вінницький медичний університет імені Миколи Пирогова, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Хмельницька торговельно-економічна академія, Вінницька універсальна наукова бібліотека імені В. Отамановського, Вінницький обласний краєзнавчий музей, Центр дослідження історії Поділля, Національна спілка краєзнавців України та інші установи.
Така співпраця демонструє, що сучасний заклад освіти може бути не лише місцем навчання, а й платформою для міжінституційного партнерства, наукового діалогу та збереження культурної спадщини.
Робота конференції проходила у змішаному форматі, що дало змогу об’єднати учасників з різних міст і країн.
Такий формат відкрив можливість для ширшої участі науковців та дослідників, які не мали можливості бути присутніми в Барі особисто.
Водночас очна частина конференції створила атмосферу безпосереднього професійного спілкування – зустрічей, обговорень, неформального обміну думками та нових наукових контактів.
Після завершення основної частини конференції її учасники мали можливість продовжити знайомство з культурною спадщиною Барщини вже безпосередньо через музейний простір.
Гості відвідали Народний музей Барської кераміки, де для них провів змістовну екскурсію директор музею Роман Володимирович ГРИГОР’ЄВ. Цей етап став органічним продовженням конференції. Адже наукова доповідь про культурну спадщину і безпосереднє знайомство з артефактами – це два взаємодоповнювальні способи пізнання минулого.
Музей дозволяє побачити те, про що говорять дослідники, відчути матеріальність історії, простежити зв’язок між традицією та сучасністю.
Проведення такої масштабної конференції стало можливим завдяки спільній роботі оргкомітету, редакційної колегії, науковців, викладачів, музейних працівників, представників органів місцевого самоврядування та технічної команди.
До складу оргкомітету увійшли представники провідних наукових і освітніх установ України та зарубіжжя: Олена САМБОРСЬКА, Антоніна СТОРОЖУК, Олександр РЕЄНТ, Іван РОМАНЮК, Андрій МАТВЄЄВ, Володимир ШАПРИНСЬКИЙ, Анатолій ФІЛІНЮК, Сергій ГАЛЬЧАК, Ігор ГИРИЧ, Олег МЕЛЬНИЧУК, Богдан МЕЛЕХ, Дмитро ЯНОВ, Григорій ГОЛИШ, Олексій БАКАЛЕЦЬ, Валерій ВОСКОЛУП, Людмила ГАПОНЮК та інші.
Важливу роботу виконала редакційна колегія на чолі з Оленою САМБОРСЬКОЮ. Над підготовкою матеріалів працювали: Олексій БАКАЛЕЦЬ, Валерій ВОСКОЛУП, Анатолій ЩЕРБАНЬ, Роман ГРИГОР’ЄВ, Олександр КРИЖАНІВСЬКИЙ, Ірина ХАРИТОНОВА, Оксана КОНДРАТЮК, Лариса ХОРОШУН, Тетяна ДЕМІНСЬКА, Ірина СЛОБОДЯНЮК, Роман ГАНЖА, Сергій ЗЕЛЕНЮК та інші фахівці.
За кожним таким заходом – десятки годин підготовки, опрацювання матеріалів, комунікації, технічної роботи, редакторської та організаційної праці.
V Міжнародна науково-практична конференція вкотре засвідчила, що Барщина має величезний історико-культурний потенціал, який потребує постійного дослідження, збереження та популяризації. Її історія – це не одна сторінка і не один історичний сюжет. Це складне переплетіння політичних подій, людських доль, культурних традицій, релігійного та етнічного різноманіття, освіти, мистецтва, архітектури, ремесел, науки та громадського життя. Саме тому дослідження Барської землі потребують участі фахівців різних галузей. І конференція стала переконливим прикладом такого міждисциплінарного підходу.
Від давніх монетних знахідок до історії храмів, від демографії до архітектури, від керамічної традиції до сучасного театру, від історії Михайла Грушевського до досвіду українсько-литовського співробітництва – усі ці теми разом формують багатовимірний образ Барщини.
V Міжнародна науково-практична конференція «Барська земля Поділля: європейська спадщина та перспективи сталого розвитку» стала простором науки, пам’яті, діалогу та відповідальності. Вона об’єднала тих, хто досліджує минуле, працює із сучасністю та думає про майбутнє. І, мабуть, у цьому полягає головний сенс подібних зустрічей: знати свою історію не для того, щоб залишатися в минулому, а для того, щоб свідоміше будувати майбутнє.
Барщина має свою історію. Має своїх дослідників. Має свою культурну спадщину. І має людей, які щодня роблять усе, щоб ця спадщина не залишалася лише сторінками минулого, а продовжувала жити – у науці, освіті, музеях, мистецтві, громадському житті та пам’яті наступних поколінь.
Надія БЛІДЧЕНКО, заступник директора
з гуманітарної освіти, виховної роботи
Коментарі