КОЛЕДЖ ОРГАНІЗУВАВ ГУМАНІТАРНУ ДОПОМОГУ В МЕЖАХ СОЦІАЛЬНОГО ПРОЄКТУ «РОБИ ДОБРО – І БУДЕ ДОБРО»

Потреба здійснювати добрі вчинки, приносити людям користь не з’являється сама по собі. Вона формується завдяки внутрішнім зусиллям самої людини і під впливом середовища, у якому вона перебуває.

Виховна робота в КЗВО «Барський гуманітарно-педагогічний коледж» спрямована на формування у здобувачів освіти почуття гуманізму та милосердя. Традиційно у вересні проводиться благодійна акція, яка передбачає допомогу людям похилого віку, що проживають в Комунальній установі «Територіальний центр соціального обслуговування Барської міської ради» (соціальний центр «Милосердя»).

Цьогорічну акцію, ініційовану студентською радою, підтримали члени адміністрації: Савчук П.Н. – директор коледжу; Самборська О.М. – заступник директора з навчальної роботи; Блідченко Н.Г. – заступник директора з гуманітарної освіти та виховної роботи; Гулько О.М. – директор Обласного наукового ліцею-інтернату та викладачі.

Протягом двох тижнів студенти, ліцеїсти, педагогічні працівники активно приносили продукти харчування, смаколики, домашню консервацію, перераховували кошти на рахунок студентської ради коледжу. Зібрані кошти витрачено на закупівлю необхідних продуктів (макаронні вироби, крупи, борошно, м’ясні та рибні консерви, чай, печиво, цукерки, фрукти), а також на засоби гігієни (туалетний папір, мило, підгузки для дорослих).

Студенти усіх груп та учні ліцею без вагань відгукнулися на заклик допомогти людям похилого віку, які проживають у соціальному центрі «Милосердя», і 26 вересня члени студради, представники від студентських груп та класів ліцею на чолі із заступником директора з навчальної роботи Блідченко Н.Г. вирушили до соціального центру.

Будівля, територія центру вразили ошатністю, доглянутістю, зразковим порядком. Тут все облаштоване для комфортного проживання та відпочинку літніх людей. А ще більше емоцій викликали в нас самі мешканці соціального центру: 30 людей і 30 різних життєвих історій, кожна з яких не схожа на іншу. Серед них є ті, кого привезли з далеких міст, є люди, яких залишили власні діти чи родичі, а є й такі, що свого часу навіть пережили рабство. Ці долі пронизані болем і втратами, але водночас у їхніх очах можна побачити надію.

Слова подяки від цих щирих і світлих людей, яких не милувала доля, вражали, викликали сльози, бажання поділитися з кожним із них своїм теплом.

Прощаючись із мешканцями соціального центру «Милосердя», ми зрозуміли, що навіть найменший вияв доброти може зробити життя інших світлішим. Такі зустрічі вчать цінувати своїх рідних, не забувати про старших людей та завжди проявляти до них увагу та турботу.

 Віталіна Линнік,

 кореспондент газети «Ластівка»