ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ: АРТТЕРАПІЯ В ПСИХОЛОГІЧНІЙ ПІДТРИМЦІ ДІТЕЙ ТА РОДИН В УМОВАХ ВІЙНИ
Війна та емоційне тло нашого сьогодення кардинально впливають на психологічний стан людини, змушуючи нервову систему перебувати в стані постійної тривожності і напруги.
Як наслідок – психоемоційні порушення, психічні розлади, когнітивні зміни, нетипові тілесні реакції (психосоматика), психосоціальна вразливість. Тому вкрай важливим є надання психоемоційної підтримки всім учасникам освітнього процесу, особливо школярам.
Одним із шляхів такої роботи є використання арттерапевтичних технік, адже саме мистецтво в різних своїх формах є інструментом повернення відчуття контролю та безпеки, відновлення життєвих сенсів, виходу зі стресового стану та зміцнення родинних зв’язків.
Для обговорення досвіду впровадження цих підходів у педагогічну діяльність 2 листопада було проведено тематичну зустріч на тему «Психологічна підтримка дітей та родин в умовах війни засобами арттерапії: від теорії до практики».
Спікеркою практикуму була Інна Анатоліївна ФЕДОРЧУК – магістр педагогічного освіти, асистент учителя з інклюзивного навчання Барського ліцею №1 Барської міської ради.
Спікерка висвітлила ключові аспекти теорії та практики застосування арттерапії як інструменту відновлення ментального здоров’я школярів та їхніх батьків.
Було презентовано проєкт «ART THERAPY FORCE» (https://artherapyforce.com.ua/), спрямований на відновлення суспільства шляхом навчання фахівців та безпосередньої роботи з дітьми, підлітками, студентами, волонтерами і ветеранами; увагу студентів зосереджено на освітніх програмах, пропонованих для самоосвіти (лекції, семінари, школи, присвячені арттерапії та мистецтву, що враховує травматичний досвід).
Спікерка поділилася досвідом арттерапевтичної роботи в таборі родинного відновлення «Ptakha Camp» для матерів і дітей з прифронтових та деокупованих територій України (с.Северинівка, Жмеринський район, Вінницька область: https://ptakha.camp/). Зокрема розкрила роль мистецтва як інструменту відновлення, що допомагає людині знизити рівень тривожності, відновити відчуття контролю та створити безпечний простір для вираження емоцій; висловила рекомендації щодо ефективного застосування ізотерапії, глинотерапії, глинотерапії, казкотерапії, колажування, тілесно-орієнтованих вправ та ігрових методик у роботі з дітьми.
Цінними для практичного застосування були презентовані медіаресурси для арттерапевтичної роботи (аудіоказки, аудіоресурси для релаксації), спрямовані на розвиток емоційного інтелекту, саморегуляцію та подолання внутрішніх конфліктів у дитячому колективі.
Проведена зустріч озброїла учасників дієвими практичними інструментами і надихнула на подальше впровадження арттерапевтичних методик в освітянську практику.
Марина ШПАКОВАТА,
секретарка кафедри педагогіки, психології та фахових методик
Коментарі