top of page

«АЛІСА В КРАЇНІ СТУДЕНТСЬКИХ ДИВ»: ЗАХОПЛИВИЙ КВЕСТ ДЛЯ ПЕРШОКУРСНИКІВ

3 години тому
Читати 6 хв

Країна див відкриває свої таємниці лише тим, хто не боїться пригод, уміє мислити нестандартно, довіряти друзям і працювати в команді.

Саме в таку незвичайну подорож напередодні Дня студента вирушили першокурсники Барського гуманітарно-педагогічного коледжу імені Михайла Грушевського. Студентська рада підготувала для них захопливий тематичний квест «Аліса в країні студентських див», що перетворив звичайний навчальний день на справжню пригоду з таємницями, загадками, несподіваними зустрічами та випробуваннями.

Цього дня першокурсники отримали можливість не просто позмагатися в кмітливості, спритності й винахідливості, а й поринути у фантастичний світ відомої історії про Алісу, де звичні речі набувають незвичайного значення, кожен персонаж має власну таємницю, а за кожними дверима приховується нове випробування.

За легендою, Аліса загадковим чином зникла в таємничому королівстві, опинившись у полоні Червоної Королеви. Щоб урятувати її та повернути час на своє місце, командам потрібно було пройти вісім тематичних етапів, розгадати загадки казкових персонажів, виконати низку непростих завдань і зібрати сім ключів. Лише об’єднавши зусилля, учасники могли відчинити ворота замку та повернути Алісу додому.

На старті пригоди першокурсників чекали три команди, кожна з яких мала пройти власний маршрут країною студентських див. Попереду – зустрічі з Чеширським Котом, Гусінню, веселими братами Труляля і Траляля, Мишею Сонею, Картковим Солдатом, Валетом Чирв та, звичайно, самою Червоною Королевою.

Першою на шляху учасників з’явилася усміхнена постать Чеширського Кота. На станції «Загублений слід Аліси» він перевіряв уважність і спостережливість мандрівників. Командам довелося відгадувати п’ять загадок, відповіді на які приховувалися у звичайних, на перший погляд, речах: гребінці, дзеркалі, часі, місяці та відображенні. Але найцікавіше чекало попереду! За обмежений часовий проміжок учасники мали відшукати 24 картки з котячими усмішками. Одна з них містила підказку, яка вказувала на місце схованки першого ключа. Якщо ж команда не встигала впоратися із завданням, на допомогу приходив пазл з усмішкою Чеширського Кота. Адже в цій дивовижній країні навіть невдача могла стати початком нового шляху до розгадки.

Наступною зупинкою стала бібліотека, де на мандрівників чекала мудра Гусінь – знавчиня логіки, загадок і непростих запитань. Вона запропонувала командам п’ять логічних загадок, що змушували добре поміркувати над кожним словом. Далі учасники мали за одну хвилину скласти з окремих слів речення, яке розкривало головну таємницю зникнення Аліси: «Аліса зникла в таємничому королівстві, де королева зачинила її за важкими дверима свого замку». Та навіть правильно складене речення ще не гарантувало отримання ключа. Потрібно було визначити, у якому з трьох конвертів він захований. Гусінь переконалася: справжня кмітливість – це не лише вміння знаходити відповіді, а й здатність помічати деталі та робити правильні висновки.

Чим далі просувалися команди, тим більше пригод на них чекало. В аудиторії 106 першокурсників зустріли невгамовні брати Труляля і Траляля, які, як завжди, не могли дійти згоди навіть у питанні, кому має належати знайдений ключ. Вони вирішили віддати його тій команді, яка доведе свою злагодженість.

Спочатку учасники мали максимально синхронно повторювати кумедний танець братів під музику. Тут важливими були не стільки танцювальні здібності, скільки почуття ритму, уважність і вміння діяти разом. Наступне випробування виявилося ще веселішим: потрібно було передати капелюх уздовж шеренги, не використовуючи рук, – лише за допомогою плечей або ліктів. Капелюх не повинен був упасти, адже в такому разі доводилося починати все спочатку. Сміх, несподівані рухи та бажання впоратися із завданням створили атмосферу справжнього студентського свята.

У країні див не обійшлося й без сонних таємниць. На четвертій станції першокурсники потрапили до Миші Соні, яка, здавалося, ось-ось засне просто посеред розмови. Проте її сон приховував важливі підказки від Карткових Солдатів.

Перше завдання мало назву «Сонний шифр». Учасникам потрібно було розшифрувати загадкову комбінацію літер «Л М Я Ш», скориставшись українською абеткою та правилом зсуву на одну літеру назад. Результатом мало стати слово «КЛЮЧ».

Далі Соня запропонувала перевірити пам’ять: за десять секунд запам’ятати десять предметів, а потім пригадати, які саме три з них зникли під тканиною.

І, нарешті, учасники мали відгадати загадку про годинник. Для найшвидшої команди це випробування принесло ще й додаткову винагороду – стрілку годинника, без якої фінальна частина пригоди була б неможливою.

Після сонних загадок команди вирушили до королівського саду. Серед 45-ти паперових троянд різних кольорів потрібно було за одну хвилину знайти сім червоних. Білі, жовті та чорні квіти лише ускладнювали пошуки. Коли потрібні троянди були зібрані, на учасників чекала ще одна загадка – цього разу про саму королівську квітку. Правильна відповідь приносила восьму троянду. Усі квіти потрібно було зібрати в букет, перев’язати червоною стрічкою та разом із ключем забрати із собою. Так королівський сад знову набував належного вигляду, а команди робили ще один крок до порятунку Аліси.



Та справжня пригода не можлива без фізичних випробувань! На шостій станції, у спортивній залі, першокурсників зустрів Валет Чирв, який вирішив перевірити не лише фізичну витривалість, а й командний дух учасників. На них чекала «Королівська смуга перешкод». Усі члени команди мали прострибати в білих мішках у шерензі, вклавшись у 90 секунд.

Наступним випробуванням став рух «гусачком» через частину спортивної зали – також із чітким обмеженням у часі. І навіть після фізичних навантажень Валет не дозволяв розслаблятися: учасникам потрібно було відгадати чергову загадку про годинник. За успішне проходження станції команди отримували ключі, а дві з них – ще й стрілки для майбутнього чарівного годинника. Тут кожен переконався: навіть найскладнішу перешкоду легше подолати, коли поруч надійні товариші.

Однак найважливіше випробування ще було попереду. Усі шляхи привели мандрівників до особистої зали Червоної Королеви. Саме вона була головною володаркою таємничого королівства і саме від її рішення залежало, чи зможуть першокурсники продовжити пошуки Аліси.

Королева не звикла чекати й вимагала беззаперечного виконання своїх наказів. Спочатку учасники команд мали якомога швидше вишикуватися за зростом, потім утворити фігуру серця та виконати по десять стрибків на кожній нозі. Здавалося б, прості завдання, але під пильним поглядом Королеви навіть вони перетворювалися на справжнє випробування.

Далі настав час перевірити, наскільки уважно учасники слухали персонажів попередніх станцій. У випробуванні «Не розгнівай Королеву» потрібно було відповісти на п’ять запитань про Чеширського Кота, Мишу Соню, Труляля і Траляля, Гусінь та Валета Чирв. Тут уже не допомагали ані швидкі ноги, ані випадкове везіння – потрібні були пам’ять, зосередженість і знання всіх попередніх пригод.

Останнім випробуванням стало отримання «Королівського дозволу». Щоб його заслужити, команди мали відгадати ще одну загадку про годинник і пред’явити всі ключі, зібрані під час попередніх шести станцій. Якщо якогось ключа бракувало, його можна було здобути, виконавши додаткове мінізавдання. І лише після цього Червона Королева вручала сьомий, останній ключ.

Здавалося, найскладніше вже позаду. Але насправді саме тут розпочиналася кульмінація всієї історії!

Фінальна зупинка – біля воріт замку. У холі перед актовою залою на учасників чекали декоративні ворота з навісним замком, а за ними – великий годинник, який стояв без стрілок. Усі три команди нарешті зібралися разом. Відтепер вони вже не були суперниками, які змагалися за швидкість чи кількість здобутих ключів. Вони стали однією великою командою, об’єднаною спільною метою – врятувати Алісу.

Усі здобуті ключі змішали з підробками, і представникам команд потрібно було спільно обрати єдиний правильний ключ до замка. На них чекали лише три спроби! Кожне рішення мало значення, адже за цими воротами приховувалася розгадка всієї пригоди.

Коли правильний ключ нарешті знайшли й ворота відчинилися, настала мить повернути магію часу. Учасники встановили на великий годинник три зібрані стрілки та виставили час – 6:00. І саме цієї миті казка отримала своє продовження: годинник «ожив», а перед мандрівниками з’явилася врятована Аліса!



На завершення казкової пригоди на першокурсників чекала ще одна приємна несподіванка. Привітати учасників з успішним проходженням квесту та розділити з ними радість свята прийшли представники адміністрації коледжу – директор Петро САВЧУК, заступник директора з навчальної роботи Олена САМБОРСЬКА та заступник директора з гуманітарної освіти і виховної роботи Надія БЛІДЧЕНКО. Вони відзначили активність, згуртованість і гарний командний дух першокурсників, а на знак уваги та з нагоди Дня студента вручили учасникам солодкі подарунки. Приємне завершення пригоди додало святкового настрою і стало ще одним підтвердженням того, що студентські роки – це час яскравих емоцій, дружби й приємних несподіванок!



Так завершилася велика пригода, у якій було все: інтелектуальні загадки, пошуки прихованих підказок, танці, спортивні випробування, несподівані завдання, азарт змагання та щирий командний сміх.

Особливої уваги заслуговує робота студентської ради коледжу, яка підготувала й організувала цю багатоступеневу інтерактивну пригоду. Продуманий сюжет, тематичне оформлення локацій, різноманітність завдань, цікаві образи казкових персонажів і бажання подарувати першокурсникам позитивні емоції засвідчили, що студентське самоврядування – це не лише представництво інтересів здобувачів освіти, а й простір для творчості, ініціативності, лідерства та реалізації яскравих ідей.

І, мабуть, найголовніший висновок цієї казкової історії полягає в тому, що справжні дива не обов’язково трапляються лише в книжках. Вони народжуються там, де є дружба, щирість, сміливість спробувати щось нове та люди, готові створювати свято одне для одного.

Алісу врятовано, годинник знову відраховує час, ворота замку відчинено! І хоча казкова пригода завершилася, для першокурсників лише починається велика й захоплива історія студентського життя. Нехай у ній буде якомога більше відкриттів, добрих зустрічей, сміливих мрій і приємних маленьких див!

 

Надія БЛІДЧЕНКО, заступниця директора

з гуманітарної освіти і виховної роботи

 
 
 

Коментарі


Ми в соцмережах
  • Facebook Basic Square
  • Google+ Basic Square
  • Twitter Basic Square

© КЗВО "Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського"

bottom of page