top of page

Зустріч із рідними людьми

Враження випускниці коледжу після проведеного майстер-класу (відеоконференція на платформі Zoom) для студентів спеціальності «Журналістика», які проходять навчальну практику дистанційно



Для мене ця зустріч – це побачення з рідними людьми. Це здійснення маленької мрії. Колись, іще в студентські роки, і до нас на гостини приходили випускники нашого коледжу. Тоді я із захопленням вслухалася в кожне сказане слово і нотувала поради. Мріяла, що колись так само прийду в рідну альма-матер, щоб поділитися своєю порадою. А вона справді дозволяє розправити крила: усе в цьому світі можливе; але наш власний успіх – це збалансований коктейль щоденної наполегливої роботи, віри у власні сили та відповідальність у кожній справі – і великій, і маленькій.

Усе пізнається через порівняння, тому я одразу під час зустрічі зіставила образи студентів мого часу (аж не віриться, що минуло 12 років!) і цих молодих вогників, які навчаються зараз. Ми справді різні, але в гарному розумінні цього слова. Молодь, із якою мені пощастило поспілкуватися під час онлайн-зустрічі, уже зараз робить свій вибір, кладучи на життєві терези власний комфорт і усвідомленість дій. Вона не боїться себе шукати, ставити відверті запитання – вона дозволяє собі бути собою. І це прекрасно, адже тільки заглянувши в найпотаємніші закапелки своєї душі на початку свого професійного становлення, ти достеменно знатимеш, яка місія твого життя.

Із власного досвіду розумію, що не всі, хто сьогодні зробив свій перший крок у журналістику, і надалі підуть цим шляхом. Але здобуті в коледжі знання стануть гарною компетенцією в будь-якій професії. Уміння відчувати людей, цікаво писати, володіти майстерністю ораторського мистецтва – це необхідні навики в сучасному інформаційному суспільстві.

Я точно знаю, що ті студенти, які свідомо виберуть журналістику, будуть найкращими у своїй справі! Аргументи? Найкращі викладачі, які роблять усе можливе та навіть неможливе для професійного зростання студентської молоді та її становлення. Вони не просто педагоги – вони стають друзями і, як наставники, супроводжують своїх учнів упродовж усього життя. Кажу це все з власного досвіду, бо мої викладачі поряд зі мною всі ці роки. Я дуже вдячна їм за навчання та мудрі поради. Ціную їх і неймовірно люблю.


Людмила Мазур, випускниця 2008 року спеціальності «Видавнича справа та редагування» Барського гуманітарно-педагогічного коледжу імені М. Грушевського, фахівець із зовнішніх комунікацій агропромхолдингу «Астарта-Київ»

119 переглядів
Архів

Краплинки мудрості

Ми в соцмережах
  • Facebook Basic Square
  • Google+ Basic Square
  • Twitter Basic Square
bottom of page