Рідна мова ‒ це невичерпна криниця духовного багатства українського народу, альфа й омега кожного відомого таланту і пересічного користувача.
Мова ‒ це наша багатюща скарбниця і неоціненна спадщина. Це своєрідний генетичний код нації, у якому записана вся наша історія і через який виявляється наша українська ментальність.
Ми, сучасні українці, отримали в спадок літературну мову – багату, розвинену, гнучку. І це наша велика святиня, яку маємо шанувати і берегти.
У Барському гуманітарно-педагогічному коледжі імені Михайла Грушевського вивченню української мови приділяють особливу увагу. Тут проводять цікаві культурні заходи, тематичні виховні години; студенти й учні працюють у мовознавчих групах і студіях за інтересами, беруть участь в олімпіадах і творчих конкурсах, де виборюють призові місця; за підтримки наставників, викладачів словесності, публічно представляють свої напрацювання на філологічних конференціях і захистах науково-дослідницьких робіт. «Лінгвістичні дослідження наших учнів – це та платформа, на якій розвивається науковий потенціал обдарованої молоді. А за молодими, безперечно, наше майбутнє, майбутнє вітчизняної культури, історії, України в цілому,» – каже Людмила Валентинівна Хілінська, викладач словесності, директор Обласного гуманітарного ліцею-інтернату.
У коледжі вже багато років поспіль працює студія «Обрій» для поетів-початківців, яку заснувала Ганна Петрівна Дяченко. Кожен, хто має талант до віршування, може стати учасником поетичної майстерні і проявити свою багатогранну творчість.
А хто наділений акторським хистом і добре володіє словом – працює в літературно-драматичних студіях, роботою яких керують Кондратюк Оксана Володимирівна та Королюк Ганна Феодосіївна. На сцені актової зали коледжу учні і студенти різних спеціальностей уже неодноразово здійснили постановку драматичних творів українських класиків: «За двома зайцями» Михайла Старицького, «Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького, «Назар Стодоля» Тараса Шевченка, «Лісова пісня» Лесі Українки, «Фараони» Олексія Коломійця. «Кожну прем’єру чекали не лише актори, а й глядачі», ‒ ділиться спогадами Кондратюк Оксана Володимирівна.
Студенти, учні і викладачі мають гарну можливість проявити свою творчість, а чи й просто поспілкуватися з актуальних питань на сторінках газети «Ластівка» та її додатків – «Журналіст» і «Ліцеїст». Словесники Ольга Іванівна Бобир, Оксана Миколаївна Мельник і Лариса Михайлівна Слободянюк формують у своїх вихованців практичні навички роботи в друкованих ЗМІ. «Робота зі словом вимагає не тільки глибоких знань і сформованих навичок, але й уміння відчувати його найтонші смислові відтінки,– стверджує Лариса Михайлівна. – Слово – це інструмент кожної людини, а особливо публічної: учителя, журналіста, правознавця, митця… І протягом усього життя потрібно вчитися ним володіти.»
«Сьогодні в наших філологів визріла ідея створення філологічного сайту, аби ширше популяризувати рідне слово і розвивати потяг учнівсько-студентської молоді до вивчення глибин української мови,» – розповідає викладач філологічних дисциплін Тетяна Михайлівна Лебединська. Її думку підтримують колеги. «Сподіваюся, що філологічна інтернет-сторінка стане джерелом корисної інформації не тільки для наших студентів та учнів, але й для всіх її відвідувачів,» – каже Алла Петрівна Ковальська. А Вікторія Василівна Поберецька додає: «Ситуація, що склалася навесні 2020 року у світі і, зокрема, у нашому освітянському просторі, переконує: ми маємо вчитися жити і працювати по-новому. Тож сторінка філологів – це не тільки новація на нашому сайті, але й реальна потреба».
«Українська мова є однією з найкрасивіших та наймелодійніших мов світу, вивчати яку легко і приємно. Я не тільки розмовляю, а й думаю, мрію українською мовою, вона є універсальним засобом вираження внутрішнього «Я».
Сайт української мови обов’язково має стати надійним помічником для студентів. На мою думку, він має містити багато корисного та цікавого матеріалу, який дозволить розширити і поглибити їхні знання,» ‒ ділиться своїми думками викладач української мови та літератури Оксана Миколаївна Мельник. Такої ж думки дотримується й Людмила Олексіївна Каплична, викладач словесності, методист коледжу: «Робота сайту має сприяти високому рівню викладання української мови і літератури, формуванню в учнів ліцею і студентів коледжу практичних умінь і навичок. Адже комунікативна самодостатність – це одна зі складових життєвого успіху особистості».
Нещодавно українська мова зазнала змін. Від 3 червня 2019 року набув чинності новий український правопис. Оновлена його редакція повернула до життя деякі особливості правопису 1928 року, які є частиною української орфографічної традиції. Наші філологи швидко відреагували на цей процес і відразу ж почали ознайомлювати з мовними новаціями своїх студентів та учнів ліцею. Пантелюк Людмила Василівна розповідає: «Новий правопис обґрунтований, але нам, старожилам україномовним, буде непросто адаптуватись».
Та яких змін не зазнавала б рідна мова, ми повинні залишатися свідомими громадянами України. Знати мову і шанувати її ‒ обов’язок кожного українця. Філологічний сайт і викладачі української мови та літератури сприятимуть цьому. «Сподіваюся, що українська мова буде активно розвиватися, а ми, українці, полюбимо рідну мову настільки, що «забудемо» всі іншомовні слова і будемо послуговуватися в мовленні тільки власне українськими. Простий приклад: часто з екранів звучить: «Він був учасником поетичного батлу». Невже це краще, ніж був учасником поетичного конкурсу? Отож, любімо і шануймо своє, українське слово», ‒ наголошує викладач словесності і головний редактор газети «Ластівка» Бобир Ольга Іванівна.
Пам’ятаймо: мова ‒ це ключ від усіх зачинених дверей, а рідна мова ‒ це, передусім, ключ від культурної та історичної скарбниці свого народу. І впевнено прокладаймо шлях до пізнання української мови на філологічному сайті нашого коледжу!
Марія Бондар, студентка 41-Ж групи
