Світова пандемія, спричинена поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), призвела до неминучої зміни поведінки всього суспільства та організації освітнього процесу в закладах освіти.
Зважаючи на погіршення епідеміологічної ситуації в Україні й практичну неможливість гарантувати безпечні для здоров’я умови масового перебування учасників освітнього процесу в стінах навчального закладу, адміністрація КЗВО «Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського» взяла до уваги рекомендації, надані Міністерством освіти і науки України закладам вищої, фахової передвищої і професійної (професійно-технічної) освіти, й ухвалила рішення про перехід на дистанційну форму навчання з 15 жовтня по 15 листопада 2020 року.
Дистанційне навчання – це сукупність сучасних технологій, що забезпечують доставку інформації в інтерактивному режимі за допомогою використання ІКТ (інформаційно-комунікаційних технологій) від тих, хто навчає (викладачів), до тих, хто навчається (здобувачів освіти). КЗВО «Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського» дистанційне навчання проводить відповідно до затвердженого розкладу занять у синхронному та асинхронному режимі з використанням різних платформ, сервісів та інструментів, організованих спеціально для забезпечення освітньої діяльності.
Студентська рада коледжу спільно з практичним психологом закладу освіти, використавши технічні можливості соціальної мережі Instagram, провела опитування здобувачів освіти з метою визначення особливостей організації процесу дистанційного навчання. Студентам було запропоновано дати відповідь на такі запитання: «Яка форма навчання для Вас є більш комфортною? Чому?», «Чи вважаєте навчання під час карантину повноцінною заміною очного навчання?», «Які завдання викладачі пропонують найчастіше?» «Чи є перевантаження в змісті та обсязі домашніх завдань?», «Які труднощі виникають під час дистанційного навчання?»
Пропонуємо для ознайомлення результати проведеного дослідження. Відповіді на запитання «Яка форма навчання для Вас є більш комфортною? Чому?» були такими: «Очне навчання в коледжі значно краще, нам найбільше не вистачає саме тих умов і емоцій», «Очне навчання краще! Можна запитати у вчителя, поспілкуватися з одногрупниками і легше зрозуміти матеріал», «Очне, а не дистанційне, тому що виклад матеріалу є більш доступним», «У багатьох викладачів виникають проблеми з інтернетом, що заважає їм пояснювати тему. Аудиторне навчання краще», «Під час очного навчання можна практику нормально проходити, а не з «віртуальною дитиною».
Під час очних бесід окремі студенти стверджували, що їм більше подобається дистанційна форма навчання, оскільки вони мають можливість самостійно обирати обсяг і темп виконання домашніх завдань; та й у теперішніх умовах викладачі пропонують більше альтернатив. Здобувачі освіти, котрі вже працевлаштовані і мають дозвіл навчатися за індивідуальним графіком, наголошували на тому, що у вільний від роботи час також можуть відвідувати дистанційні заняття, які проходять у синхронному режимі.
Відповідаючи на запитання «Чи вважаєте навчання під час карантину повноцінною заміною очного навчання?», студенти наголосили на перевагах очної форми, аргументуючи, що лише взаємодія у форматі «face to face» повноцінно задовольняє потребу в опрацюванні начального матеріалу, його розумінні та усвідомленні; дає змогу реалізувати всі складові спілкування в системі «викладач-студент». Окремі труднощі в процесі засвоєння матеріалу та формування професійних навичок мають студенти мистецьких спеціальностей, адже через екран монітора пояснити студентові, як правильно покласти палець на інструмент чи нанести штрих на полотно, досить складно.
Учасники опитування вказали, що дистанційна форма навчання негативно впливає на його якість, адже студенти часто прагнуть «просто не мати хвостів, а не чогось навчитися».
Звертаємо увагу викладачів на відповідь, яка звучала найчастіше: «Пари до 16:00, не встигаємо навіть поїсти, адже потрібно ще писати все те, що задають!»
Студенти наголошували на ряді проблем: послуги інтернет-провайдерів не завжди якісні, часто системи перевантажені, тож зв’язок «підвисає»; сім’ї мають різну матеріальну спроможність, а тому не в кожного здобувача освіти є можливість придбати необхідну техніку, що також негативно впливає на реалізацію освітнього процесу в дистанційному форматі.
Відповідаючи на запитання, зміст яких стосувався обсягу домашніх завдань і випадків перевантаження здобувачів освіти в ході дистанційного навчання, студенти висловлювали такі думки: «Є перевантаження через написання нікому не потрібних кілометрових лекцій»; «Так, викладачі дають дуже багато завдань. Не сплю пів ночі і не маю вільного часу»; «Дуже багато домашнього завдання: щодня по 5 пар, і на кожну конспекти на 10 листків потрібно вчити»; «Кожен викладач хоче, щоб ми найбільше часу відводили на вивчення його дисципліни, тож і дає завдань якомога більше». Однак серед відповідей студентів були й такі: «Усе залежить від викладачів; окремі дають опрацювати лише необхідне, а решту пропонують для ознайомлення», «В окремих викладачів є досить цікаві домашні завдання».
Отримані відповіді, на нашу думку, мали б спонукати педагогів до більш обдуманого і ретельного відбору матеріалу, який вони пропонують студентам для самостійного опрацювання в домашніх умовах. Про це, до речі, неодноразово наголошувалося на вченій раді коледжу та нарадах різних рівнів.
Під час аналізу відповідей студентів на запитання «Які труднощі виникають під час дистанційного навчання?» було визначено, що молодь акцентує увагу на реальних проблемах. Здобувачі освіти вказують на відсутність вільного часу; складність сприйняття навчального матеріалу через неякісний інтернет у сільській місцевості; великий обсяг матеріалу для самостійного опрацювання та неоднозначне трактування варіантів виконання домашніх завдань; тривале перебування за монітором комп’ютера чи екраном телефону; невміння розподіляти особистий час та організовувати самостійну роботу. Студенти наголошують на тому, що не всі викладачі вчасно завантажують домашні завдання (буває, що завдання надходять у нічний час, а виконати їх потрібно на ранок).
Отримані результати опитування вказують на те, що існує велика кількість проблем, пов’язаних з організацією навчання в дистанційному режимі, які потребують негайного розв’язання. Ми переконані, що педагогічні та науково-педагогічні працівники коледжу, котрі також працюють у надзвичайно складних умовах, забезпечуючи реалізацію освітнього процесу дистанційно, націлені на надання якісних освітніх послуг та перебувають у постійному пошукові, спрямованому на оптимізацію освітнього процесу і результативну співпрацю зі студентською молоддю. Сподіваємося, що надана інформація стане предметом для роздумів та конструктивного діалогу.
Гулько О.М., викладач психолого-педагогічних
дисциплін, практичний психолог;
Колодій В., голова студентської ради
