Перлиною нашої практики-подорожі стала поїздка на озеро Синевир.
Синевир – найбільша водойма Українських Карпат, розташована у верхів’ї річки Теребля у наймальовничішому регіоні Закарпаття – Міжгір’я. Знаходиться на висоті понад 1000 метрів над рівнем моря. Мальовниче і таємниче озеро, оповите низкою легенд і повір’їв.
Не зважаючи на те, що місцева природа зустріла нас несприятливими для подорожі природними умовами (лив сильний дощ), це не стало нам на перешкоді реалізації бажання побачити природне диво. Ми таки дійшли до нього! Хоч і під дощем, але ми піднялись до озера Синевир і були зачаровані його красою!
Існує повір’я, що якщо обійти озеро із другом, то дружба ця збережеться на все життя. Саме тому, під дощем, одягнені у різнокольорові плащі-дощовики, студенти 21-ш і 22-ш обійшли озеро Синевир навколо, щоб закріпити міцні дружні стосунки, що склалися. Адже за час подорожі всі стали однією дружньою родиною. І це вже – назавжди!
Цей день у нас був багатий на враження. Ще ми відвідали дві ферми: страусинну і оленячу. Першою була зупинка на фермі, де розводять страусів. Ми змогли почути розповідь господарів ферми про особливості розведення та адаптації цих птахів у наших умовах. Спробували погодувати велетенських птахів, ну і, звичайно, сфотографуватися! А ще на цій фермі створено чудовий музей зразків флори і фауни Карпатського регіону. Ми детально ознайомились з виставкою рослин, що зростають у гірських районах та на полонинах, та були вражені майстерно виконаними опудалами тварин. Хто ж відмовиться сфотографуватись поряд із оленем, риссю чи бурим ведмедем, що став на задні лапи у повен зріст?!
Згодом ми переїхали на оленячу ферму. Як приємно було спостерігати, в яких чудових природній умовах проживають плямисті олені на цій фермі. Ми змогли доторкнутися до них, і знову ж таки, погодувати і пофотографуватися. Час пролетів дуже швидко і з користю.
Природничо-краєзнавча практика наповнила нас не лише новими знаннями, а й незабутніми позитивними емоціями!
