Закарпатський краєзнавчий музей

June 21, 2017

  Наступним пунктом маршруту групи студентів-практикатів, які подорожують Закарпаттям, був Ужгородський замок. Знайомство з історичними пам'ятками замку почалося із Закарпатського краєзнавчого музею, який займає 40 виставкових залів і в якому зберігається близько 130 тисяч експонатів. Серед останніх – колекції стародавніх бронз, зброї, нумізматики, рукописних книг та стародруків, періодичних видань минулого, побутового та художнього литва, цехового ремесла, народних музичних інструментів, одягу та вишивок, а також цінна природнича збірка.

 

 

  Музей заснований 1945 року як Народний музей Закарпатської України, від 1946 року прибрав сучасну назву — Закарпатський краєзнавчий музей. Основу його збірки склали колекції Ужгородського земського музею (заснований 1929 року) та інших музейних осередків краю.

  До вашої уваги конструкція коша каркасна. В основі її чотири з’єднані на кутах бруси («вінець»), укладені «грядки». У «вінець» задовбано десять вертикальних брусів («сулаків»). «Сулаки» зверху теж з’єднані «вінцем», вони додатково укріплені горизонтальними брусами («поперечками») та нахиленими брусами («розпірками»). З внутрішнього боку на каркас верхнього ярусу набиті вертикальні рейки («лати»). У коші вздовж фасадної та задньої стінок зроблені спеціальні відсіки «кліті» з дверцятами. Стелі в коші немає. Дах споруди чотирисхилий, критий смерековим гонтом «шинглами». Кіш – двох’ярусна споруда, що стоїть на невисокому кам’яному фундаменті.

  Цей кіш з села Руського, побудований в 1886 році. Будова відзначається вдало знайденими пропорціями, простими архітектурними формами.

 Наступне зображення народної школи з села Синевирська Поляна Міжгірського району – своєрідна пам’ятка народного будівництва другої ХІХ століття. Це типове сільське житло, однак більше за розмірами та з дещо порушеним принципом тридільності у внутрішньому плануванні української хати: хижа-сіни-комора-хижка. Хижка утворилася внаслідок поділу комори на дві половини. На одвірку вхідних дверей напис: «Року божияго 1883 изробити Тернавчук Илько зо своєю жонов Плагов из своими чадами місяця юлея докончена робота 24. Майстер Галай Юрко». У великій хижі (класі) розміщенні лавки і столи, за якими сиділи учні. Письмові вправи виконувалися на спеціальних грифельних дощечках грифельними стержнями. Біля стіни стіл вчителя, рахівниця, дошка.

Share on Facebook
Share on Twitter
Please reload

Найцікавіше

Ігрова програма для дітей «Новорічні несподіванки»

29/12/2019

1/4
Please reload

Актуальні новини
Please reload

Архів