Закарпатський краєзнавчий музей

June 21, 2017

  Наступним пунктом маршруту групи студентів-практикатів, які подорожують Закарпаттям, був Ужгородський замок. Знайомство з історичними пам'ятками замку почалося із Закарпатського краєзнавчого музею, який займає 40 виставкових залів і в якому зберігається близько 130 тисяч експонатів. Серед останніх – колекції стародавніх бронз, зброї, нумізматики, рукописних книг та стародруків, періодичних видань минулого, побутового та художнього литва, цехового ремесла, народних музичних інструментів, одягу та вишивок, а також цінна природнича збірка.

 

 

  Музей заснований 1945 року як Народний музей Закарпатської України, від 1946 року прибрав сучасну назву — Закарпатський краєзнавчий музей. Основу його збірки склали колекції Ужгородського земського музею (заснований 1929 року) та інших музейних осередків краю.

  До вашої уваги конструкція коша каркасна. В основі її чотири з’єднані на кутах бруси («вінець»), укладені «грядки». У «вінець» задовбано десять вертикальних брусів («сулаків»). «Сулаки» зверху теж з’єднані «вінцем», вони додатково укріплені горизонтальними брусами («поперечками») та нахиленими брусами («розпірками»). З внутрішнього боку на каркас верхнього ярусу набиті вертикальні рейки («лати»). У коші вздовж фасадної та задньої стінок зроблені спеціальні відсіки «кліті» з дверцятами. Стелі в коші немає. Дах споруди чотирисхилий, критий смерековим гонтом «шинглами». Кіш – двох’ярусна споруда, що стоїть на невисокому кам’яному фундаменті.

  Цей кіш з села Руського, побудований в 1886 році. Будова відзначається вдало знайденими пропорціями, простими архітектурними формами.

 Наступне зображення народної школи з села Синевирська Поляна Міжгірського району – своєрідна пам’ятка народного будівництва другої ХІХ століття. Це типове сільське житло, однак більше за розмірами та з дещо порушеним принципом тридільності у внутрішньому плануванні української хати: хижа-сіни-комора-хижка. Хижка утворилася внаслідок поділу комори на дві половини. На одвірку вхідних дверей напис: «Року божияго 1883 изробити Тернавчук Илько зо своєю жонов Плагов из своими чадами місяця юлея докончена робота 24. Майстер Галай Юрко». У великій хижі (класі) розміщенні лавки і столи, за якими сиділи учні. Письмові вправи виконувалися на спеціальних грифельних дощечках грифельними стержнями. Біля стіни стіл вчителя, рахівниця, дошка.

Share on Facebook
Share on Twitter
Please reload

Найцікавіше

Міжвузівський науково-історичний семінар: «Постать Івана Виговського ч...

07/11/2019

1/4
Please reload

Актуальні новини
Please reload

Архів