У багатьох християнських країнах прийнято на різдвяні свята прикрашати оселю вінками з хвойних рослин.
Появу перших різдвяних вінків пов’язують з іменем лютеранського богослова Йогана Хінріха Вихерна, що жив у середині ХІХ століття і займався вихованням дітей-сиріт. Аби малеча розуміла, скільки часу залишилося до Різдва, чоловік виготовив прикрасу з дерев’яного колеса, ялинових гілок та 28-ми свічок, які він щодня запалював.
Кожна з деталей виробу несе сакральний зміст: коло, у формі якого заплетений віночок, означає вічне існування Бога та вічну надію; домінантний колір – зелений – є втіленням життя і розвитку, вічності та духовності; сосна і ялина несуть у собі значення вічного життя; гостролист асоціюється з Ісусом Христом та символізує терновий вінець; кедр означає здоров'я і зцілення; червоні стрічки-гірлянди, якими традиційно прикрашають віночок, уособлюють кров розп’ятого Христа; а шишки, фрукти, горішки та інші прикраси нагадують про неперервний життєвий цикл…
18 грудня на базі КЗВО «Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського» за ініціативи Ради родин загиблих Захисників та Захисниць України Барської ОТГ викладачка кафедри мистецьких дисциплін Оксана ШКОЛЬНІК разом зі студентками 31-ОМ групи Дарʼєю ЩЕПКОВСЬКОЮ, Валерією ДЗЕМОЮ та Каріною МАЗУР провела майстерку з виготовлення різдвяного вінка, що мала промовисту назву – «Плетемо вінок вдячності».
«Напередодні різдвяних свят, коли родини збираються разом, туга за тими, хто не повернувся з війни, стає ще гострішою. Тому сьогодні різдвяний вінок – це не тільки класична прикраса оселі, а й символ глибокої вдячності всім, хто захищав рідну землю ціною свого життя», – зазначила Ніна ЛЯХНОВИЧ – мати загиблого Героя, голова Ради родин.
Виготовлення вінка – це можливість для родин загиблих Захисників і Захисниць виразити свою любов і тугу, разом пережити біль втрати і відчути підтримку громади.
Не забудьмо в різдвяний вечір подячною молитвою згадати наших Героїв – тих, що спочивають у Царстві Небесному, і тих, які відважно, попри втому, холод і постійну небезпеку, захищають нас на фронті.
Ганна ГУД, завідувач кафедри мистецьких дисциплін
Comments