Технологія 3D-друку, запатентована у 80-х роках минулого століття, ще й сьогодні для багатьох із нас є справжньою загадкою. Тривимірний друк – це методика виготовлення об'ємних виробів на основі цифрових моделей.
Суть процесу полягає в поступовому пошаровому відтворенні об’єктів із застосуванням спеціального електронного пристрою – 3D-принтера, який друкує певними видами матеріалів із застосуванням різних технологій 3D-друку. Для Володимира Слободянюка, завідувача лабораторії інформатики КЗВО «Барський гуманітарно-педагогічний коледж ім. М. Грушевського», мати власний 3D-принтер – було давньою, іще юнацькою мрією. Він не просто мріяв придбати 3D-принтер, а хотів зібрати його власноруч. Тож минулого року, саме під час карантину, Володимир Сергійович розпочав роботу над реалізацією задуму. Чотири місяці копіткої праці дали бажаний результат: складний механізм запрацював! Поки що сконструйований принтер працює в тестовому режимі; він з успіхом пройшов процес калібрування, і на сьогодні вже віддруковано перші рухомі моделі. У найближчій перспективі Володимир Сергійович планує створити для студентів коледжу гурток, де юнаки та дівчата зможуть опанувати тонкощі тривимірного друку.
Comments