29-30 квітня студенти і викладачі КЗВО «Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського» здійснили подорож до культурної столиці України – міста Львова.
Львів – унікальне місто; кожна його вуличка наповнена стародавнім шармом, ароматом кави і архітектурною довершеністю. Тут гармонійно сплелися різні епохи й стилі, традиції старовини й темперамент сучасності, українська самобутність і європейський стиль. З одного боку, Львів вражає суворою величчю, а з іншого – дивує відкритістю, витонченістю і неповторною атмосферою. Кожен його елемент приховує цікаві історії, загадкові легенди. Львів завжди неповторний. Він – історія, втілена в силуетах архітектурних композицій. Це місто, яке «охороняють» кам’яні благородні леви, змусить вас повірити в мрію…
Розпочалася наша подорож з оглядової екскурсії, що проходила центральною та старовинною частинами міста. Ми захоплено слухали цікаві розповіді екскурсовода про історію стародавнього Львова. Змогли побачити з вікон автобуса старовинні храми, величні палаци, найвидатніші пам’ятки та споруди. Під час огляду центральної частини міста мали можливість поринути в історію старого Львова, який почали забудовувати ще в далекому XVI ст., та частину австрійського міста кінця XVIII-початку ХІХ ст. Бачили пам’ятники українським геніям Тарасові Шевченку та Іванові Франку, греко-католицьку церкву Преображення Господнього, ансамбль Успенської церкви, каплицю Боїмів, Львівську національну оперу, Личаківський цвинтар, собор св. Юра, Вірменський собор (тут дізналися про життя львівських вірмен, їхню культуру і традиції).
Пішохідна екскурсія Львовом дала змогу ознайомитися з історією міста, зрозуміти, як і коли воно забудовувалось, та отримати величезний список місць, куди варто завітати. Нас ознайомили із забудовою площі Ринок, яка завжди була центром міста. Тут знаходиться 45 кам’яниць, кожна з яких ховає окрему історію про своїх, часто доволі видатних, власників, а в центрі площі її серце – Ратуша, споруда, звідки завжди велося управління містом. Звичайно, екскурсія Львовом не пройшла повз закладів розважального характеру, які вже встигли стати окремою візитівкою міста: Палац Корнякта, Італійський Дворик, Будинок вчених, Перша аптека, Копальня кави, Майстерня шоколаду.
Родзинкою подорожі було відвідування Національного драматичного театру імені Марії Заньковецької. Студенти та викладачі подивилися виставу «Приборкання норовливого» за п’єсою Я.Стельмаха. Не оминули й фонтанчиків, що піднімаються поблизу Оперного театру; студенти, незважаючи на вечірню прохолоду, намокли до нитки, перебігаючи через іскристі водограї, але ж головне емоції!
Екскурсія в національний музей-заповідник «Личаківський цвинтар» викликала неймовірні враження. Це місце, де кожен клаптик землі – історія, неповторна людська доля; тут покоїться прах видатних українців: Івана Франка, Маркіяна Шашкевича, Євгена Петрушевича, Соломії Крушельницької, Володимира Івасюка, героїв Небесної сотні… Личаківський цвинтар є справжньою скарбницею неповторних скульптур і надгробних пам’ятників. Перші поховання тут відбулися ще в ХІІІ столітті, а саме кладовище було офіційно закладене в 1786 році. Зараз на Личаківському цвинтарі налічується три тисячі надгробків, авторами яких є брати Шімзери – Антон і Йоганн, а також Гартман Вітвер, Пауль Еутеле, Сергій Литвиненко, Тадеуш Баронч, Григорій Кузневич...
Ми відвідали собор Святого Юра. Усі були вражені архітектурою, скульптурою та історією його творення. Собор побудований у стилі пишного бароко, прикрашений монументальною скульптурою видатного скульптора Іоанна Пінзеля. Фасад увінчує фігура святого Юрія Змієборця – покровителя не тільки собору, але й міста Львова.
Відвідавши славне місто Лева бодай один раз, знову і знову хочеш повернутися в його дивовижну атмосферу.
Приїхавши додому, ми вже сумували за Львовом і мріяли про наступну подорож, адже місто має ще так багато визначних, таємничих і романтичних місць. До зустрічі, Леве!!!
Велику подяку висловлюємо організаторам цієї поїздки: Харитоновій Ірині Вікторівні, Кондратюк Оксані Володимирівні, Ляхнович Ніні Олександрівні, Белецькій Надії Григорівні!
Христина КОЛОМІЄЦЬ,
студентка 21-Ж групи
Comments