"Вони загинули, щоб ми жили..."

25 січня 2021 року в коледжі відбулася науково-теоретична конференція «Крути – символ національної честі й військової доблесті», приурочена Дню пам’яті Героїв Крут. Участь у роботі конференції взяли студенти 11-Ш групи разом із куратором Нечитайло М. М.


Мета заходу – розкрити події, які пережила Україна 29 січня 1918 року. Про це наголосив у своєму вступному слові директор коледжу Савчук Петро Несторович.

…Сто три роки тому близько 600 курсантів і студентів стримали наступ майже шеститисячної армії більшовиків. Бій на залізничній станції Крути тривав понад п’ять годин. Затримка просування ворожої армії М. Муравйова дала можливість укласти Берестейський мирний договір, що означав міжнародне визнання української незалежності.

У той день засніжені крутянські поля були встелені тілами близько трьох сотень молодих українців. Гаряча юна кров навіки застигла на січневому морозі. Проте саме вони, ті молоді і нібито нерозважливі, відчайдушні «лицарі абсурду», наблизили час визволення українського народу. Адже це вперше після невдалого повстання великого гетьмана Івана Мазепи українці жертвували всім, навіть власним життям, за право бути вільними, мати свою державу. Уперше українці не випрошували для себе свободи в поневолювачів, а здобували її в безкомпромісній боротьбі з ними!

29 січня 1918 року… Цей день в українській історії став символом відродження повноцінної української людини, української нації, для якої свобода особиста і національна є невід’ємною ознакою справжнього людського життя.

29 січня 1918 року з подвигу молодих студентів та гімназистів під Крутами почалося духовне очищення, переродження українського народу з підлої рабської маси хохлів (так зневажливо називали москалі наш народ, коли панували над ним) на вільну шляхетну націю українців. Через кілька тижнів після бою під Крутами Михайло Грушевський, голова Центральної Ради, тогочасного українського парламенту, писав: «Не даремно пролилася кров тисяч українських інтелегентів та молоді, коли вона принесла чи закріпила духовне визволення нашого народу від найтяжчого і найшкідливішого московського ярма, яке тільки може бути: добровільно прийнятого духовного закріпачення!».

У 1917-1920 роках і в наступні десятиліття українці наполегливо боролися за особисту і національну свободу, за те, щоб стати повноправними господарями на рідній землі, а отже – за українську самостійну соборну державу. І вони відстоювали свої переконання будь-що, навіть ціною крові…

У заключній частині науково-теоретичної конференції Маліновський Ю.Л., директор Фахового коледжу, наголосив: «Сьогодні, на тридцятому році незалежності, ми вкотре доводимо, що готові, як і наші предки в 1918 році, відстоювати свою національну свободу ціною власного життя. Ми гідно вшановуємо подвиг Героїв Крут і всіх відомих та невідомих Лицарів України, які твердо вірили і знали: Україна буде, поки хоча б один українець буде готовий покласти своє життя в її обороні. Вони вмерли, щоб ми жили! Жили у своїй українській державі, на своїй українській землі!»

СЛАВА УКРАЇНІ!

Харитонова І.В.,

викладач суспільних дисциплін







Найцікавіше
Актуальні новини
Архів
Пошук за тегами
Ще немає тегів.
Ми в соцмережах
  • Facebook Basic Square
  • Twitter Basic Square
  • Google+ Basic Square

Лічильник:

© КЗВО "Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського"

  • Белая иконка facebook
  • Иконка Twitter с прозрачным фоном
  • White Google+ Icon
  • White YouTube Icon